Публій Пінарій Мамерцін Руф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Публій Пінарій Мамерцін Руф
лат. Publius Pinarius Mamercinus Rufus
Народився невідомо
Рим
Помер після 488 до н. е.
невідомо
Громадянство Римська республіка
Діяльність політик, державний і військовий діяч
Суспільний стан патрицій[1]
Посада консул
Термін 489 рік до н.е.
Попередник Спурій Ларцій Флав
Наступник Секст Фурій Медуллін Фуз
Рід Пінарії
Батько невідомо
Мати невідомо

Публій Пінарій Мамерцін Руф (лат. Publius Pinarius Mamercinus Rufus; ? — після 488 до н. е.) — політичний та військовий діяч часів ранньої Римської республіки, консул 489 року до н. е.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з патриціанського роду Пінаріїв. Про молоді роки немає відомостей.

Входив до складу сенату ще за останнього царя Тарквінія Гордого. У 489 році до н. е. його було обрано консулом разом з Гаєм Юлієм Юлом. Під час Великих ігор консули отримали донос від вольська Аттія Тулія, що його співвітчизники, які зібралися в місті, планують заворушення. Консули доповіли про це сенатові, було прийнято постанову про видалення вольсків з міста, яке призвело до відпадання їх від Риму. На бік останніх перейшов Гней Марцій Коріолан.

У 488 році до н. е. входив до складу сенатського посольства, яке вело перемовини з Коріоланом. Про подальшу долю Мамерціна Руфа немає відомостей.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Friedrich Münzer: Pinarius 13). // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band XX,2, Stuttgart 1950, Sp. 1400 f. (нім.)
  1. Digital Prosopography of the Roman Republic