Агеєв Леонід Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Агеєв Леонід Миколайович
Народження 24 лютого 1921(1921-02-24)
Баштанка, Полтавська волость, Херсонський повіт, Миколаївська губернія, Українська СРР
Смерть 15 листопада 2005(2005-11-15) (84 роки)
Люберці, Московська область, Росія
Поховання Люберці
Країна СРСР СРСРРосія Росія
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ Авіація далекої дії
Освіта Краснодарське вище військове авіаційне училище льотчиків
Роки служби 1939–1962
Партія ВКП(б)
Звання  Полковник авіації
Формування 53-я авіаційна дивізія далекої дії
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
медаль «Золота Зірка»
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки орден Червоної Зірки орден Червоної Зірки орден Червоної Зірки медаль «За бойові заслуги» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За оборону Ленінграда» медаль «За оборону Москви» медаль «За оборону Сталінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Агеєв Леонід Миколайович (нар. 24 лютого 1921 — пом. 15 листопада 2005) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1943), під час Німецько-радянської війни штурман ескадрильї.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 24 лютого 1921 року в місті Баштанка Миколаївської області в робітничій родині. Шкільні роки пройшли у Новій Одесі. Після закінчення десятирічки вступив до Краснодарського авіаційного училища, яке закінчив у 1940.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. На початок 1943 року штурман загону 7-го авіаційного полку 53-ї авіаційної дивізії авіації далекої дії (АДД) старший лейтенант Л. М. Агеєв здійснив 219 бойових вильотів на бомбардування військових об'єктів у глибокому тилу ворога. Всього до листопада 1943 року здійснив 222 вдалих бойових вильоти, з них 185 — на ТБ-3.

У листопаді 1943 року направлений на навчання до Військово-повітряної академії, що перебувала в евакуації в Оренбурзі. У травні 1944 року через хворобу був змушений залишити навчання, перебував у розпорядженні Головного штурмана АДД.

Згодом направлений до льотного центру удосконалення штурманського складу, де залишався інструктором до листопада 1950 року.

На початку 1951 року одним з перших на Ту-4 починає освоєння басейну Арктики. По закінченні полярної експедиції переведений на посаду старшого штурмана-інспектора АДД.

У 1962 році полковник Агеєв вийшов у запас. Працював на ремонтному заводі в Астаф'єво, з 1969 по 1986 роки — начальник штурманської служби ЛІС КБ Камова.

Помер 15 листопада 2005 року. Похований у місті Люберці Московської області.

Нагороди і почесні звання[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 25 березня 1943 року старшому лейтенанту Агеєву Леоніду Миколайовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 832)[1].

Також нагороджений орденами Червоного Прапора, Вітчизняної війни 1-го ступеня, чотирма орденами Червоної Зірки, медалями.

Почесний громадянин міста Люберці Московської області.

Почесний громадянин Нової Одеси.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу авиации дальнего действия Красной Армии» от 25 марта 1943 года [Архівовано 20 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1943. — 9 апреля (№ 14 (220)). — С. 1

Література[ред. | ред. код]

  • Бундюков А. Г., Кравченко М. В. Сыновняя верность Отчизне: Очерки о Героях Советского Союза — уроженцах Николаевской области. — Одесса: Маяк, 1982, стор. 17-19.
  • Золоті зірки Миколаївщини: Енциклопедичне видання. — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005.