Перейти до вмісту

Люберці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
місто Люберці
рос. Люберцы
Герб Люберців Прапор Люберців
КраїнаРосія Росія
Суб'єкт Російської ФедераціїМосковська область
Міський округЛюберецький міський округ
Код ЗКАТУ46 448 000 000 Редагувати інформацію у Вікіданих
Код ЗКТМО46 748 000 001 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Час заснування1623
Статус міста1925
Населення172525 осіб (2010[1])
Площа44 ± 1 км² Редагувати інформацію у Вікіданих
Поштовий індекс140000–140014 Редагувати інформацію у Вікіданих
Телефонний код+7 495, 496 і 498 Редагувати інформацію у Вікіданих
Географічні координати:55°40′42″ пн. ш. 37°53′40″ сх. д. / 55.678333333333° пн. ш. 37.894444444444° сх. д. / 55.678333333333; 37.894444444444G O
Схема міста
Влада
Вебсторінкаluberadm.ru
Міський головаРужицький Володимир Петрович
Мапа
Люберці. Карта розташування: Росія
Люберці
Люберці
Люберці. Карта розташування: Московська область
Люберці
Люберці
Мапа
CMNS: Люберці у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Лю́берці (рос. Люберцы) — місто, адміністративний центр Люберецького міського округу Московської області, Росія.

Населення

[ред. | ред. код]

Населення — 172525 осіб (2010; 156691 у 2002[2]).

Промисловість

[ред. | ред. код]

У місті діють близько 25 промислових підприємств. Найбільш широко представлені машинобудування і металообробка, виробництво будівельних матеріалів, деревообробна та харчова промисловість. Найбільші підприємства:

  • Вертолітний завод ім. Камова (КБ і дослідне виробництво. Тут розроблено відомі вертольоти Ка-50 «Чорна акула» і Ка-52 «Алігатор»)
  • НВК «Досконала механіка», що розмістилася в кількох цехах колишнього машинобудівного заводу ім. Ухтомського, проектує та випускає алюмінієві конструкції для промислового заскління будівель
  • АТВТ «Торгмаш» випускає технологічне обладнання для підприємств торгівлі
  • Люберецький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій
  • Об'єднання «Люберецькі килими»

Освіта

[ред. | ред. код]

У місті розташований Інститут гірничої справи імені Олександра Скочинського.

Транспорт

[ред. | ред. код]

Залізничний вузол за 19 км на південний схід від Казанського вокзалу.

Внутрішній поділ

[ред. | ред. код]

У місті виділяють декілька мікрорайонів із власними назвами: селище Калініна, мікрорайон Жовтневі проїзди, 115 квартал, Городок А, Городок Б і мікрорайон ВУГІ. У північній частині міста розташований історичний район Червона Гірка, ведеться будівництво «номерних» мікрорайонів № 7, № 7а, № 8 і № 8а, а також великого житлового району «Люберецькі поля», котрий в червні 2011 року був переданий Москві.

Уродженці

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Аркуш карти N-37-4 Москва. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1985 р. Видання 1987 р. (рос.)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Численность сельского населения и его размещение на территории Московской области — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. ↑ Дані перепису населення Росії 2002 року. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 6 травня 2021.
  3. ↑ База даних малих космічних тіл JPL: Люберці (англ.) .

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Люберці&oldid=47571506