Адамівка (Носівська міська громада)
| село Адамівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська область |
| Район | Ніжинський район |
| Громада | Носівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA74040290020085155 |
| Основні дані | |
| Засноване | Середина 1630-х років [1] |
| Населення | 464 |
| Площа | 1,2 км² |
| Густота населення | 386,67 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 17121 |
| Телефонний код | +380 4642 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°01′06″ пн. ш. 31°20′22″ сх. д. / 51.01833° пн. ш. 31.33944° сх. д.Координати: 51°01′06″ пн. ш. 31°20′22″ сх. д. / 51.01833° пн. ш. 31.33944° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
115 м |
| Водойми | Остер |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 17100, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, м. Носівка, вул. Центральна, 20 |
| Карта | |
  Адамівка | |
 Адамівка | |
| Мапа | |
| |
Ада́мівка — село в Україні, у Ніжинському районі Чернігівської області. Населення становить 250 осіб. Орган місцевого самоврядування — Носівська міська рада.
Історія[ред. | ред. код]
Село засноване носівським старостою Адамом Киселем в середині 1630-х років [1] на території Чернігівського воєводства Речі Посполитої. Його було засновано на землях, спірних з Остерським староством, і тому ще до 1640 року остерський староста Степан Аксак оспорював Адамівку у Адама Киселя [2], але невдало.
На початку Хмельниччини Адамівка 1648 року відійшла Війську Запорозькому у складі його Носівської сотні Ніжинського полку.
Починаючи з 1659 року, територія Ніжинського полку стала ареною воєнних дій між Військом Запорозьким і Московським царством, яке намагалося позбавити Військо Запорозьке незалежності і включити його до свого складу. У цій війні за ціну переходу на бік Московського царства ніжинський полковий осавул Леонтій Бут 1660 року отримав право на маєток Адама Киселя в Адамівці. В результаті фактичної окупації 1669 року московськими військами частини території Війська Запорозького, включно з Ніжинським полком, настановлена московським урядом окупаційна адміністрація, очолювана Дем'яном Гнатовичем, передала Носівську сотню, включно з Адамівкою, до складу Київського полку.
В другій половині 1730-х років Адамівку привласнив московський царедворець Бургард-Крістоф Мініх, обертаючи козаків на кріпаків. Проте, 1741 року його було репресовано, а Адамівку передано коханцеві нової московської цариці Єлизавети Романової Олексієві Розумовському. Після цього в Адамівці почала порядкувати його матір Наталя Розумиха, яка народилася в Адамівці близько 1690 року в родині козака Дем'яна Демешка. На її замовлення в Адамівці було побудовано розкішний будинок. По смерті 1771 року Олексія Розумовського маєток в Адамівці залишився у власності Розумовських.
Після анексії 1781 року Московським царством території Війська Запорозького і ліквідації, у зв'язку з цим, полково-сотенного устрою Адамівка увійшла до складу Козелецького повіту Київського намісництва.
За Описом Київського намісництва 1781 року в "селі Адамівці його сіятельства графа Розумовського" Носівської сотні Київського полку було: дворян і шляхетства - 1 родина, різночинців - 2 родини, духовенства - 1 родина, церковників - 2 родини, козаків виборних - 2 хати, козаків-підпомічників - 24 хати, посполитих - 54 хати [3].
1796 року лівобережна по Дніпру частина Київського намісництва включно з Козелецьким повітом з Адамівкою в його складі була передана до новоствореної Малоросійської губернії, а після її розділення 1802 року на Полтавську і Чернігівську губернії - до Чернігівської губернії. В Списку наявних в Малоросійській губернії селищ 1799 - 1801 років зазначено, що в Адамівці, яку віднесено до Ніжинського повіту, мешкає 244 особи чоловічої статі, що сплачують податки [4].
Станом на 1885 рік Адамівка входила до складу Держанівської волості Козелецького повіту Чернігівської губернії. Тоді в ній на 117 дворах мешкали 583 особи, була православна церква і постоялий будинок.
В ході розпаду Московського царства і проголошення 1917 року Української Народної Республіки за її адміністративною реформою, постановленою 6 березня 1918 року, частина Козелецького повіту включно з Адамівкою увійшла до Чернігівщини. Проте, внаслідок Гетьманського перевороту 1918 року реформу було скасовано і відновлено старий адміністративний устрій.
Впродовж 1918 - 1919 років Чернігівщина стала ареною воєнних дій між Українською Народною Республікою (УНР) і Московською Федерацією, внаслідок чого її в січні-лютому 1919 року було окуповано комуністичними московськими військами і включено до складу так званої "украї́нської соціялісти́чної радя́нської респу́бліки", підконтрольної комуністичній Москві і 1922 року примусово включеної до складу псевдофедеративного СССР. Держанівську волость з Адамівкою в її складі було 1932 року перетворено на Держанівську сільську раду, яку після багатьох перемін було включено до складу Носівського району Чернігівської області.
Під час Голодомо́ру 1932—1933 років від нього в Адамівці померло 15 осіб [5]
Носівський район був ліквідований 17 липня 2020 року Постановою Верховної Ради України №3650 «Про утворення та ліквідацію районів». Адамівку було включено до складу Носівської міської громади, яка увійшли до Ніжинського району.
Церква[ред. | ред. код]
- 1787 — священник Федір Данилович Маневецький
- 1815 — священник Ілля Баранович (помер до 1823)
- 1823 — заштатний священник Федір Манівецкий (Маневецький)
- 1824 — священник Василь Нещеретов.
Географія[ред. | ред. код]
Адамівка розташована на лівому березі ріки Остер в 18-ти кілометрах на північний захід від Носівки, з якою поєднана дорогою з твердим покриттям, на якій в Адамівці є міст через Остер.
Клімат
| Клімат Адамівки | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −2,9 | −1,5 | 3,7 | 13,3 | 20,6 | 23,8 | 25,0 | 24,2 | 19,0 | 12,0 | 4,4 | 0,0 | 11 |
| Середня температура, °C | −5,9 | −4,7 | 0,2 | 8,6 | 15,2 | 18,5 | 19,7 | 18,8 | 13,9 | 7,9 | 1,8 | −2,6 | 7 |
| Середній мінімум, °C | −8,8 | −7,9 | −3,3 | 4,0 | 9,9 | 13,2 | 14,5 | 13,4 | 8,9 | 3,9 | −0,7 | −5,1 | 3 |
| Норма опадів, мм | 41 | 35 | 34 | 45 | 45 | 75 | 81 | 62 | 46 | 36 | 47 | 47 | 594 |
| Джерело: climate-data.org | |||||||||||||
Уродженці[ред. | ред. код]
- Розумовська Наталія Дем'янівна — матір останнього гетьмана України Кирила Розумовського.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Кулаковський Петро. Чернігово-Сіверщина у сладі Речі Посполитої (1618 - 1648): Наукове видання. - К.: Темпора, 2006. - С. 283
- ↑ Кулаковський Петро. Чернігово-Сіверщина у сладі Речі Посполитої (1618 - 1648): Наукове видання. - К.: Темпора, 2006. - С. 228
- ↑ Описи Київського намісництва 70—80-х років XVIII cm.: Описово-статистичні джерела / АН УРСР. Археогр. комісія та інУпоряд. Г. В. Болотовата ін.; Редкол.: Н. С. Сохань (відп. ред.) та ін.— К. : Наук, думка, 1989.— С. 96
- ↑ Описи Лівобережної України кінця XVIII-початку XIX ст. [Текст] / НАН України, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського ; сост. Т. Б. Ананьєва ; відп. ред. П. С. Сохань. - К. : Наукова думка, 1997. - С. 137
- ↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932 - 1933 років в Україні. Чернігівська область /Український інститут національної пам'яті, Чернігівська обласна державна адміністрація, Чернігівська обласна рада; Редколегія: В.М. Хоменко (голова редколегії) та ін. < Чернігів: Деснянська правда, 2008. - С. 404
- ↑ Адамівка, село, Носівський район, Чернігівська область. УГФ-Український Генеалогічний Форум. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 липня 2019. Процитовано 5 квітня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Адамівка [Архівовано 13 липня 2019 у Wayback Machine.]
- Неофіційний сайт Адамівки https://1ua.com.ua/adamivka_of_chernihivshchyna [Архівовано 24 лютого 2017 у Wayback Machine.]
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
