Адам Кисіль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Адам Світольдич Кисіль
Domino et haeredi in Huszcza Gnoino et Kisielgrod Palatino Braclarierisi, Capilaneo Noszoviae, Kioviensis, et demum Palatinus Kioviensis etc. cet.
Adam Kisiel.PNG
Воєвода Київський
Служба 1649-1653
Призначення 6 листопада 1649
Попередник Януш Тишкевич
Наступник Станіслав Ревера Потоцький
Інші титули Воєвода брацлавський
Підканцлер
Канцлер
Королівський ротмістр
Біографічні дані
Імена Адам з Брусилова
Дата народження 1600
Низкиничі
Дата смерті 3 травня 1653(1653-05-03)
Низкиничі
Місце поховання Успенський монастир, Низкиничі, Україна
Дружина Анастасія Гулкович (Богушевич)
Династія Кисeлі
Батько Григорій Гнівошович Кисіль-Низкиницький
Мати Тереза Іваницька
POL COA Namiot.svg

Ада́м з Брусилова Світольдич Кисі́ль-Низкиницький гербу Кисіль (Світольдич) (*1600, с. Низкиничі - †3 травня 1653, Низкиничі) — політичний і державний діяч. Один з чотирьох православних сенаторів Речі Посполитої напередодні Війни за незалежність України. Воєвода брацлавський, Київський (1649-1653).

Біографія[ред.ред. код]

Надгробок Адама Кисіля у Свято-Успенському монастирі в Низкиничах

Походив зі старовинного волинського шляхетсько-магнатського роду Кисилів. Син володимирського підсудка Григорія Гнівошовича Киселя та його дружини Терези з Іваницьких. Навчався в академії у Замості. Одним з його вихователів-наставників був Касіян Сакович.

Із 1617 року служив у коронному війську під командуванням Станіслава Жолкевського, брав участь у виправах до Буші, Оринина, Цецори. Відзначився у війнах з Османською імперією, Московією і Швецією. Власник великих маєтностей в Речі Посполитої. Брав активну участь у суспільно-політичному житті.

У 1629 році був представником короля Сигізмунда III Вази на церковному соборі в Києві, який був скликаний з метою примирити прихильників Православної і Унійної (греко-католицької) церков в Україні. Відомий як за­хисник православної обряду, хоча підтримував контакти з кліром греко-католицької церкви. За даними З. Вуйціка, у Пасхальну ніч 1632 року перейшов з унійного обряду на православний. Цього року за сприяння підканцлера Томаша Замойського отримав разом з дружиною від короля село Витків у Белзькому воєводстві[1].

Під час національно-визвольних повстань 1637-1638 років Кисіль виконував функції урядового комісара, вів переговори з повсталими.

З 1630-х років Адаму Киселю належало Носівське староство, яке польський король подарував йому за хоробрість у війні проти Московії[2][3]. На Чернігівщині володів також селом Киселівка (нині Менського району), мав резиденцію в фортеці міста Мена.

Приятелем А. Киселя був Лукаш Жолкевський.[4]

У 1639 році одержав посаду чернігівського каштеляна, в 1641 — став сенатором Речі Посполитої. Із 1646 року — київський каштелян, із 1648 — брацлавський воєвода, з 1649 — київський воєвода. У період повстання під проводом Богдана Хмельницького 1648-1657 років Адам Кисіль був постійним представником Речі Посполитої під час переговорів із представникам гетьманського уряду:

6 листопада 1649 року приїхав до Києва, кілька тижнів проживав у пустому Київському замку. 13 травня 1650 року з комісарами приїхав до міста, був ображений тим, що його зустріли без належних почестей. 16 травня в замку мав перемовини з Богданом Хмельницьким, якого супроводжували полковники, сотники, до 2000 «черні»; замок був оточений козаками і татарами (бл. 200 вояків)[5].

Намагався знайти компромісні рішення у відно­синах між Польщею і Гетьманщиною, прагнув досягти порозуміння між обома сторонами шляхом надання привілеїв козацтву і зрівняння його у правах із польською шляхтою. Толерантна позиція Кисіля викликала безпідставні звинувачення на його адресу з обох сторін.

Один з козаків, що прихильно ставився до Адама Кисіля, 4 червня 1652 року таємно повідомив воєводу про поразку коронного війська під Батогом, радив швидко покинути Київ, що той зробив зразу вночі[6].

Помер у 1653 році. Як і Адама Киселя, його дружину Анастасію (дочку київського шляхтича Філона Гулковича (або Богушевича[1])), брата Миколу було поховано в Низкиничах у Свято-Успенській церкві. На надгробку Адама Киселя Анастасія наказала написати латиною:

« Перехожий! Зупинися, читай. Цей мармур говорить про славного потомка роду Светольда, славу і опору держави — Адама з Брусилова Киселя, що був каштеляном чернігівським, потім воєводою брацлавським і київським, мужа, що відзначився у боях твердістю та далекоглядністю… Плач про втрату цього знаменитого мужа, котрого оплакую разом із його достойними громадянами, хай буде пам’ятником тобі… 3 травня 1653 року. Смерть прийшла на 53-му році життя. Прощавай…  »


Меценат[ред.ред. код]

Собор Максаківського монастиря на Чернігівщині

Був значним меценатом православної культури. Серед інших його коштом було зведено Собор Максаківського монастиря на Чернігівщині.

Вшанування в творах мистецтва[ред.ред. код]

  • Адам Кисіль є дійовою особою художнього історичного фільму «Вогнем і мечем».
  • У історичному романі Павла Загребельного «Я, Богдан» шляхтич Адам Кисіль є одним з негативних персонажів. Це зумовлено «ідеологією» радянської історичної науки, яка усю шляхту Речі Посполитої зображувала як ворогів українського народу та експлуататорів трудящих.

Виноски[ред.ред. код]

  1. а б Wójcik Zbigniew. Kisiel Adam Swiętołdycz z Brusiłowa h. własnego (1600–1653)… S. 487
  2. Сторінки історії Носівки: до 850-річчя першої літописної згадки про місто / І. Буняк, А. Буняк, О. Комар. — Київ: Бібліотека українця, 1997. Сторінка 25.
  3. Н. П. Василенко. Очерки по истории западной Руси и Украині. Киев, 1916. _ с. 396 (рос.)
  4. В. Щербак. Антифеодальні рухи на Україні напередодні визвольної війни 1648–1654 рр.— К.: Наукова думка, 1989.— 128 с.— С. 55. ISBN 5-12-000672-8 (в обкл.)
  5. Извлеченіе изъ козацкихъ лѣтописей… С. 42
  6. Извлеченіе изъ козацкихъ лѣтописей… С. 43.

Джерела і література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Попередник
Домінік Олександр Казановський
Bratslav voyev COA.jpg Воєвода брацлавський
1648-1649
Bratslav voyev COA.jpg Наступник
Владислав Мишковський
Попередник
Януш Тишкевич
POL województwo kijowskie IRP COA.svg Воєвода Київський
1649-1653
POL województwo kijowskie IRP COA.svg Наступник
Станіслав Ревера Потоцький