Азіати

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Азіати — збірна назва для позначення корінного населення Азії, а також вихідців з азійського континенту, незалежно від расової, релігійної, національної чи мовної приналежності. Вживання терміну азіати варіюється в залежності від країни. В ряді країн Нового Світу (Бразилія, США) термін азіати є стандартним позначенням вихідців з Азії під час перепису населення. В Австралії для аналізу перепису населення використовується трохи складніша система, в якій Азія ділиться на чотири регіони — центральна та південна; південно-східна; північно-східна; та Близький Схід (включаючи північну Африку). В країнах СНД та Європі в таких випадках зазвичай використовується конкретна національність (киргизи, китайці, індійці тощо).

Семантичні варіації[ред.ред. код]

У Росії азіатами зазвичай позначають всіх неєвропейських/небілих жителів азіатського континенту (тобто росіяни, що проживають в Сибіру до означення азіатів не включаються). В тлумачних словниках ще з часів Російської імперії слово «азіати» вживається й у переносному сенсі для позначення відсталих, неосвічених людей. Разом з тим використовуються ще принизливіші слова й вирази. При проведенні перепису населення в Росії, однак, підкреслюється національна приналежність вихідців з азійського континенту, оскільки відмінності між регіонами і навіть географічно близькими народами в Азії дуже суттєві. Інший підхід до класифікації азіатів переважає в західній півкулі та Австралії. Через незнання особливостей азіатської етнографії, азіати в цих країнах деякими людьми сприймаються як єдина раса без належної уваги до мовних та національних відмінностей. При цьому в Бразилії та США азіатами вважаються зазвичай лише вихідці зі Східної та Південно-східної Азії (тобто японці, корейці, китайці та ін.) з явно вираженою приналежністю до монголоїдної раси. Європеоїди з Азії генетично араби, турки, євреї, іранці, вірмени в США причислюються до білих, а більш темношкірі індійці та малайці при переписі населення взагалі позначаються як «інші». В ПАР під час апартеїду японці причислялися до білих, а азіатами вважалися лише індійці. Аналогічно, у Великій Британії азіатами називають вихідців із Південно-Східної Азії, здебільшого індійців, пакистанців та афганців.

Історія[ред.ред. код]

За межами місць свого традиційного проживання азіати вперше опинилися задовго до епохи великих географічних відкриттів. Так, Америка та острови Тихого Океану були заселені вихідцями з Азії за кілька тисяч років до Колумба. На узбережжі північної Африки ще до нашої ери було немало фінікійських колоній (в т.ч. Карфаген). У Середньовіччя араби розселилися в північній та східній Африці. Предки європейців потрапили до Європи не безпосередньо з Африки, а через Азію, тому всі європейці є потомками азіатів. Голландці привезли малайських рабів до Капської колонії в Африці (так звані капські малайці). Пізніше, після скасування рабства в XIX сторіччі англійці та іспанці наймали до своїх американських колоній батраків-кулів.

У 375 році гуни, центральноазіатський кочовий народ, розгромили імперію остготів під керівництвом Германаріха. До кінця 4-го сторіччя гуни досягли кордонів Візантійської імперії. Просування гунів на захід вглуб європейського континенту викликало масштабну міграцію європейських народів, відому як Велике переселення народів. Разом з германськими племенами (до відомих германських правителів того часу, що брали участь у завоюванні та зруйнуванні Римської імперії можна віднести Аларіха) гуни брали участь у походах проти Римської імперії. Гуни принесли до Європи такий революційний винахід, як міцно фіксоване на коні сідло з стременами, що дозволяло їм використовувати обидві руки під час бою та направляти свого коня ногами. Хоча римські вершники і використовували легкі сідла, стремена були абсолютно новим для Європи винаходом.

У 1237 монголи почали європейську кампанію, котра була перервана в 1241 році в передмістях Відня у зв'язку зі смертю Угедея (Західний похід).

З ростом мобільності азіатського населення з початку ХХ ст. хвилі економічної та політичної міграції виходців з азіатського континенту призвели до росту азіатського населення в розвинутих країнах.

Географічне поширення[ред.ред. код]

За даними офіційних держкомстатів відповідних країн:

У більшості країн неодвічного проживання азіати в більшій чи меншій мірі концентруються в напівізольованих міських гетто. Так виникли чайнатауни, розвиток яких пояснювався довгий час інтенсивною дискримінацією, особливо в США XIX-ХХ ст., хоч вона і не була такою жорстокою як щодо негрів чи латиноамериканців. Тоді «плодовиті» азіати сприймались як «жовта небезпека».