Албансько-хорватські відносини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Албансько-хорватські відносини
Албанія
Албанія
Хорватія
Хорватія

Албансько-хорватські відносини (алб. Marrëdhëniet mes Shqipërisë dhe Kroacisë, хорв. albansko-hrvatski odnosi) — історичні та поточні двосторонні відносини між Албанією та Хорватією.

Обидві держави — повноправні члени НАТО, Ради Європи та Середземноморського союзу Крім того, Албанія є офіційним кандидатом на вступ до Європейського Союзу, повноправним членом якого є Хорватія. Остання рішуче підтримує Албанію на її шляху євроінтеграції.[1]

Історія[ред. | ред. код]

Офіційно вони почалися в червні 1991, коли Хорватія проголосила незалежність і почала боротьбу за міжнародне визнання. Албанія була однією з перших держав, що визнали незалежну Хорватію, оголосивши про це 21 січня 1992 року.[2]

З 25 серпня 1992 Албанія має посольство в Загребі. Діє також почесне консульство Албанії в Дубровнику. Хорватія має власне посольство в Тирані.

Багато етнічних албанців воювали добровольцями спільно з хорватами на війні за незалежність, серед найвідоміших із них Аґім Чеку, Рахім Адемі та Бекім Беріша.

Прапори Албанії та Хорватії в Загребі під час державного візиту Буяра Нішані 9 травня 2016 року.
Зліва направо: тодішні хорватська посол у США Колінда Грабар-Китарович, албанський посол у США Александер Саллабанда і генсек НАТО Яап де Гооп Схеффер стоять за президентом США Джорджем Бушем, який підписує протоколи на підтримку вступу Албанії та Хорватії в НАТО (2008 р.)

1 квітня 2009 року ці дві держави разом стали повноправними членами НАТО на організаційному заході, де були присутні прем'єр-міністр Албанії Салі Беріша і прем'єр-міністр Хорватії Іво Санадер.[3][4] Того самого року дві країни вирішили побудувати спільну АЕС на Скадарському озері поблизу кордону Албанії з Чорногорією.[5] Це рішення насторожено зустрів уряд Чорногорії, стурбований впливом станції на навколишнє середовище. Цей задум також викликав критику з боку Чорногорії через сейсмічність у тому районі.[6]

Обидві країни мають історичний досвід спільних оборонних угод і загалом гарну історію взаємин.[7]

На святкуванні 20-ї річниці операції «Буря», у день, відомий як День перемоги Хорватії, здійнявся і замайорів албанський прапор, що було визнанням підтримки албанців, яку ті надали хорватам у їхній війні за незалежність. Цією акцією Хорватія переконливо підтвердила свій тісний союз з Албанією.

Ще один важливий чинник у відносинах — це давня і нинішня албанська еміграція в Хорватію включно з багатовіковою спільнотою арбанасів. У липні 2016 року в Задарі урочисто відкрили албанську середню школу для тамтешніх арбанасів, а книжки албанською мовою доставили з албанського посольства в Загребі.[8] У 2016—2017 навчальному році в цій албанській школі розпочали навчання понад 50 учнів.[9][10]

Албанці в Хорватії визнані офіційною національною меншиною згідно з Конституцією Хорватії і тому мають власне постійне місце в хорватському парламенті. Відповідно до перепису 2011 року, у Хорватії проживало 17 513 осіб албанського походження.

Три президенти Албанії Реджеп Мейдані, Альфред Мойсю і Бамір Топі були нагороджені найвищою відзнакою Республіки Хорватія — Великим орденом короля Томислава.

У Загребі при одній із міських бібліотек діє Центральна книгозбірня албанців у Хорватії (хорв. Središnja knjižnica Albanaca u Hrvatskoj).[11]

Економіка[ред. | ред. код]

Між Албанією та Хорватією існує тісна економічна співпраця. 2014 року обсяг торгівлі становив близько 46,330 млн євро. Дедалі більше хорватських фірм інвестують в Албанію. 2013 року з Хорватії в Албанію надійшло 13,870 млн євро прямих інвестицій. Крім того, великі албанські фірми виходять на ринок Хорватії.[12]

Візити[ред. | ред. код]

Гість Господар Місце візиту Дата візиту
Албанія Президент Буяр Нішані Хорватія Уряд Хорватії Святкування з нагоди вступу Хорватії до ЄС Загреб 1 липня 2013[13]
Албанія Президент Буяр Нішані Хорватія Президент Колінда Грабар-Китарович Загреб 9 травня 2016[14]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Meta-Mesic: Croatia supports Albania in EU integration. ata.gov.al (англ.). 16 червня 2014. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 20 березня 2023.
  2. Date of Recognition and Establishment of Diplomatic Relations [Архівовано 2012-05-17 у Wayback Machine.], Міністерство закордонних і європейських справ Хорватії
  3. Koci, Jonilda (8 квітня 2009). Albanian, Croatian flags raised at NATO headquarters. Southeast European Times. Процитовано 18 квітня 2009.
  4. NATO welcomes Albania and Croatia at the Summit. Abkhazia Institute. Архів оригіналу за 9 квітня 2009. Процитовано 18 квітня 2009.
  5. Albania and Croatia to put Nuclear Plant on Montenegro's border. Macedonian International News Agency (MINA). Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 18 квітня 2009.
  6. Albania, Croatia plan nuclear power plant. Balkaninsight.com. Архів оригіналу за 28 березня 2010. Процитовано 27 серпня 2010.
  7. Macedonia, Albania, Croatia to deepen defense cooperation. Xinhua News Agency. Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 18 квітня 2009.
  8. Në Kroaci hapet shkolla e parë e lartë në gjuhën shqipe. Архів оригіналу за 13 липня 2019. Процитовано 20 жовтня 2016.
  9. Zyrtarizohet mësimi në Gjuhën Shqipe në Zarë të Kroacisë. Архів оригіналу за 13 липня 2019. Процитовано 20 жовтня 2016.
  10. Croatian and Albanian media on the inauguration of the Albanian language teaching in the gymnasium in Zadar | Albanian Embassy in Croatia.
  11. Ministarstvo kulture RH Središnje knjižnice nacionalnih manjina (хор.)
  12. Bilateral Relations. ambasadat.gov.al (англ.).
  13. Presidenti i Republikës Bujar Nishani merr pjesё nё festimet e organizuara me rastin e hyrjes sё Kroacisё nё Bashkimin Evropian. president.al (алб.). Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 23 травня 2017.
  14. Presidenti Nishani mikpritet nga Presidentja e Republikës së Kroacisë, Kolinda Grabar-Kitarović. president.al (алб.).[недоступне посилання з 01.09.2019]

Посилання[ред. | ред. код]