Албанці в Хорватії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Албанці в Хорватії — автохтонна національна меншина, яка визнається Конституцією Хорватії. Вони обирають спеціального представника хорватського парламенту разом з іншими членами чотирьох інших національних меншин.

За переписом 2011 року, в Хорватії проживали 17 513 албанців (0,41 % від загальної чисельності населення). Найбільшими релігійними групами серед албанців були мусульмани (9594 або 54,8 % з них) і католики (7109 або 40,6 % з них).[1]

Згідно перепису 1712/14, проведеному в Ліці і Крбаві, серед населення волохів та інших документів були виявлені численні прізвища з албанськими і арбанаськими коренями слів та суфіксами «-Aj» (наприклад, Bulaja, Mataija, Šolaja, Saraja, Suknajić, Rapajić), «-ez» (Kokez, Kekez, Ivez, Malez), Šimleša, Šimrak, Šinđo/a/n, Šintić, Kalember, Flego, Macura, Cecić, Kekić, Zotović і багато інших.

Албанці в Хорватії в різні історичні періоди, зокрема, у Середньовіччі проживали у прибережних містах або в основному асимілювались з волохами. У XVII і XVIII століттях відбулась міграція арбанасі. У сучасний час албанці проживають як сезонні робітники або військові біженці. Незважаючи на існування прізвищ з лінгвістичним албанським походженням, на сьогодні ті люди не можуть розглядатись як албанці.

Примітки[ред. | ред. код]