Милорад Арсеньєвич
 | ||
 | ||
| Особисті дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | серб. Милорад Арсенијевић / Milorad Arsenijević | |
| Народження | 6 червня 1906 | |
| Смедереве, Сербія | ||
| Смерть | 18 березня 1987 (80 років) | |
| Белград, СФРЮ | ||
| Прізвисько | Микиця | |
| Громадянство | .svg){kind=small} Югославія
| |
| Позиція | півзахисник | |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | І (г) |
| 192?—192? 1926—1937 |
.svg){kind=small} Мачва (Шабац) БСК (Белград) |
? (?) 97 (1)[1] |
| Національна збірна | ||
| Роки | Збірна | І (г) |
| 1927—1936 |  Югославія
|
52 (0) |
| Тренерська діяльність** | ||
| Сезони | Команда | Місце |
| 1946—1954 |  Югославія
|
|
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | ||
Милорад Арсеньєвич (серб. Милорад Арсенијевић / Milorad Arsenijević; 6 червня 1906, Смедереве — 18 березня 1987, Белград) — югославський футболіст і тренер. Чотириразовий чемпіон Югославії.
За національну збірну провів 52 матчі, півфіналіст Чемпіонату світу 1930. Пізніше був тренером збірної Югославії.
Клубна кар'єра[ред. | ред. код]
На дорослому рівні розпочинав ігрову кар'єру в клубі Мачва (Шабац).
В 1926 році приєднався до команди БСК. У 1927, 1929 і 1930 роках ставав з командою переможцем чемпіоном Белграда. Найсильніші команди регіональних ліг отримували змогу позмагатись за звання чемпіона Югославії. Наприкінці 20-х років БСК стабільно боровся за нагороди чемпіонату, завдяки чому Арсеньевич двічі здобував срібло у 1927 і 1929 роках, а також бронзу у 1928 році.
У 1927 і 1928 роках брав участь у складі своєї команди в матчах Кубку Мітропи, престижного турніру для провідних команд Центральної Європи. Обидва рази белградський клуб вибував на першій стадії змагань, поступаючись угорським командам «Хунгарія» (2:4, 0:4) і «Ференцварош» (0:7, 1:6) відповідно. Арсеньевич брав участь в усіх чотирьох матчах своєї команди.
Свою першу перемогу у національному чемпіонаті БСК із Милорадом у складі здобув у першості 1931 року. Перемога вийшла дуже впевненою, адже столичний клуб виграв усі 10 матчів турніру, випередивши найближчого переслідувача загребську «Конкордію» на 9 очок. Арсеньєвич був одним з лідерів тієї команди разом з такими футболістами як Александар Тирнанич, Благоє Мар'янович, Джордже Вуядинович, Любиша Джорджевич.
Також здобував титули чемпіона Югославії у 1933, 1935 і 1936 роках.
Стоять: Михайлович, Стефанович, Джокич, Вуядинович, Арсеньєвич, Секулич, Івкович,
Якшич. Сидять: Тирнанич, Мар'янович, Бек
Виступи за збірну[ред. | ред. код]
1927 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Югославії у грі проти Угорщини (0:2). Загалом зіграв за збірну 52 матчі, неодноразово був капітаном команди.
Учасник Олімпійських ігор 1928 року в Амстердамі, де югославська збірна в першому раунді поступилась Португалії (1:2).
У 1930 році став учасником першого розіграшу чемпіонату світу. Югославія стала однією з небагатьох європейських збірних, що погодились поїхати до далекого Уругваю, до того ж команда відправилась у не найсильнішому складі, адже через конфлікт у федерації збірну представляли лише сербські футболісти. Незважаючи на це, югославська команда виступила найвдаліше з європейців, створивши найбільшу сенсацію змагань: на груповій стадії перемогла збірну Бразилії (2:1). Здолавши у другому матчі Болівію (4:0), югослави потрапили до півфіналу, де поступились майбутньому чемпіонові збірній Уругваю з рахунком 1:6.
Також у складі збірної був переможцем Балканського кубку 1935 року. Змагання проводились у Софії. У перших матчах команда впевнено здолала Румунію (2:0) і Грецію (6:1). У останній вирішальній грі проти господарів болгарів Югославія зіграла внічию 3:3 і випередила суперника у підсумковій таблиці завдяки кращій різниці м'ячів.
Також виступав у складі збірної Белграда. Зокрема, у 1927 році став переможцем Кубка Югославської федерації, турніру для збірних найбільших міст Югославії[2]. Роком раніше був фіналістом цих змагань.
Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]
Югославія
Кар'єра тренера[ред. | ред. код]
У 1946—1954 роках працював у національній збірній Югославії. Входив до складу тренерської комісії на Олімпійських іграх 1948 і 1952 років. В обох випадках Югославія виборювала срібні медалі Олімпіади.
Трофеї і досягнення[ред. | ред. код]
як гравця
- Чемпіон Югославії: 1930-31, 1932-33, 1934-35 і 1935-36
- Срібний призер чемпіонату Югославії: 1927, 1929
- Чемпіон футбольної асоціації Белграда: 1927, 1929, 1930
- Півфіналіст чемпіонату світу: 1930
- Переможець Балканського кубку: 1935
- Срібний призер Балканського кубку: 1929-31, 1932
- Переможець Кубка короля Олександра: 1927
- Срібний призер Кубка короля Олександра: 1926
як тренера
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Лише у фінальному турнірі чемпіонату Югославії
- ↑ Подробиці змагань. Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 25 листопада 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
- Статистика гравця на сайті збірної [Архівовано 15 квітня 2017 у Wayback Machine.] (серб.)
- Статистика виступів у чемпіонаті Югославії (серб.)
- Виступи за збірну [Архівовано 3 вересня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)(рос.) (чес.)
- Тренер збірних [Архівовано 15 квітня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)(рос.) (чес.)
- Милорад Арсеньєвич на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
|
| |||||||
| |||||||
.svg){kind=small}
| |||||||
| |||||||
| |||||||
| |||||
- Народились 6 червня
- Народились 1906
- Померли 18 березня
- Померли 1987
- Гравці збірної Югославії з футболу
- Гравці чемпіонату світу з футболу 1930
- Тренери збірної Югославії з футболу
- Уродженці Смедерева
- Югославські футболісти
- Футболісти на літніх Олімпійських іграх 1928
- Футболісти ОФКа
- Югославські футбольні тренери
- Тренери чемпіонату світу з футболу 1950
- Тренери на літніх Олімпійських іграх 1948
- Тренери на літніх Олімпійських іграх 1952
- Спортсмени Смедерева