Альфред Броневський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альфред Кароль Броневський
Alfred Broniewski.jpg
Народження 4 жовтня 1869(1869-10-04)Доброгостів
Смерть 5 жовтня 1941(1941-10-05) (72 роки)Львів, Українська РСР, СРСР
Поховання
Навчання Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність архітектор
Праця в містах Львів
Альфред Броневський у Вікісховищі?
Костел у селі Велике Колодно

Альфред Кароль Броневський гербу Тарнава (пол. Alfred Karol Broniewski, 4 жовтня 1869, Доброгостів — 5 жовтня 1941) — архітектор.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 4 жовтня 1869 року[1] в селі Доброгостів. Закінчив середню школу у Львові. Навчався на будівельному факультеті Львівської політехніки протягом 18891893 років. Серед викладачів із фаху був зокрема Юліан Захаревич. 1894 року отримав стипендію, завдяки якій продовжив навчання у Парижі у П. Блонделя. Перебував на державній службі у львівській Дирекції державних лісів, пізніше працював у Тернополі, від 1899 знову у Львові в технічній службі Галицького намісництва. Від 1912 року директор архітектурного департаменту. За часів II Речі Посполитої очолював архітектурний відділ Міністерства публічних робіт. 1931 року вийшов на пенсію.

Член Краківського технічного товариства. Від 1895 року член Політехнічного товариства у Львові.[2] У 1900[3], 1907, 19251927[4], 19291930 роках входив до його правління.[5] Був у складі комітету, який у рамках друкованого органу товариства (журнал «Czasopismo Techniczne») кілька разів на рік видавав номери присвячені архітектурі.[6] 1908 року став одним із засновників «Кола архітекторів польських у Львові». Тоді ж обраний до правління Кола.[7] 1912 року обраний першим заступником президента Кола.[8] Пізніше обирався його президентом.

Був членом журі конкурсів проектів прибуткового дому Бромільських у Львові на проспекті Шевченка (1909)[9], будівлі Акціонерного кооперативного банку у Львові (1909)[10], казино у Львові (1910)[11], будинку земельного товариства в Перемишлі (1912)[12], нового костелу святої Анни у Львові (1912)[13], ощадної каси в Сяноку (1912)[14], Готелю «Брістоль» у Кракові (1912)[15], Гірничої академії у Кракові (1913)[16], костелу Матері Божої Остробрамської у Львові (1930).[17]

Помер 5 жовтня 1941 року. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.[1]

Роботи
  • Перебудова палацу графа Станіслава Грохольського в селі Колодно.
  • Костел у селі Велике Колодно.
  • Костел у селі Сарники Нижні.
  • Костел у селі Пнів.
  • Перебудова палацу графа Баворовського в Острові.
  • Повітовий шпиталь у Тернополі.
  • Дім Староства на вулиці Баштовій, 22 у Кракові. Споруджено у 18981900 роках під керівництвом Юзефа Саре.[18]
  • Проект реставрації костелу в Богородчанах від 1923 року. Передбачав, зокрема, заміну шоломів веж на більш пишні. Реалізований у спрощеному вигляді.[19]
Нереалізовані проекти
  • Проект будинку дирекції залізниць у Львові.
  • Проект промислового музею в Кракові.
  • Проект Польського дому у Цешині.
  • Проект ратуші у Стрию.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Табличка з гробівця Броневських на Личаківському цвинтарі
  2. Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877–1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 86.
  3. Towarzystwo Politechniczne… — S. 80.
  4. Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 73, 74, 78.
  5. Sprawozdanie Wydziału Głównego Polskiego Towarzystwa Politechnicznego za rok 1929 // Czasopismo Techniczne. — № 5. — 1930. — S. 90.
  6. Sprawy bieżące // Czasopismo Techniczne. — № 18. — 1912. — S. 240.
  7. Ruch budowlany i rozmaitości // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 30. — S. 376.
  8. Kronika // Architekt. — 1912. — № 3—4. — S. 34; Kronika // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 55.
  9. Konkurs na dom Bromilskich // Czasopismo Techniczne. — 1909. — № 20. — S. 247; Konkurs na dom czyszowy we Lwowie // Architekt. — 1909. — № 7. — S. 133-134.
  10. Konkurs na dom Galicyjskiego Banku Związkowego // Czasopismo Techniczne. — 1909. — № 21.
  11. Konkurs na gmach Kasyna miejskiego we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 7. — S. 93.
  12. Ocena i rozstrzygnięcie sądu konkursowego na dom Towarzystwa Zaliczkowo-rolnego w Przemyślu // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 20. — S. 295—298.
  13. Wyciąg z protokołu sądu konkursowego // Czasopismo Techniczne. — 1912. — № 18. — S. 237.
  14. Konkurs na szkice gmachu Kasy Oszczędności w Sanoku // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 58.
  15. Palace-Hotel-Bristol w Krakowie // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 59.
  16. Protokół sądu konkursowego nad projektami gmachu Akademii Górniczej w Krakowie // Architekt. — 1913. — № 11. — S. 153.
  17. Betlej A. Kościół wotywny p. w. Matki Boskiej Ostrobramskiej na Łyczakowie // Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Antykwa, 2004. — Т. 12. — S. 263. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-17-9.
  18. Purchla J. Jak powstał nowoczesny Kraków. — Wyd. drugie, przejrzane i uzupełnione. — Kraków: Wydawnictwo literackie, 1990. — S. 129. — ISBN 83-08-02087-9.
  19. Kowalczyk J. Świątynie i klasztory późnobarokowe w archidiecezji lwowskiej // Rocznik Historii Sztuki. — T. XXVIII. — Warszawa: Neriton, 2003. — S. 289. — ISSN 0080-3472.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Inż. Alfred Tarnawa Broniewski // Album inżynierów i techników w Polsce. — Lwów, 1932. — T. I, cz. III. — S. 8.
  • Księga pamiątkowa Towarzystwa «Bratniej Pomocy» Słuchaczów Politechniki we Lwowie. — Lwów, nakładem Towarzystwa «Bratniej Pomocy» Słuchaczów Politechniki, 1897. — S. 202.