Аналема

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Приклад аналеми Сонця, вигляд у північній півкулі. Дати вказують на відповідні позиції сонця на небосхилі.
Аналема, побудована у Гринвіцькій обсерваторії за розташуванням сонця опівдні.

Анале́ма (грец. ανάλημμα — «основа, підґрунтя») — крива, що з'єднує послідовні розташування центральної зірки планетарної системи (у нашому випадку — Сонця) на небосхилі однієї з планет цієї системи в один і той же час доби протягом року.

Форма аналеми Сонця визначається місцем спостереження, кутом нахилу осі обертання планети до площини екліптики (для Землі — 23°45') та еліптичністю її орбіти. У північній півкулі Землі найвище розташування Сонця на небосхилі відповідає літньому сонцестоянню, найнижче — зимовому. Точно посередині «вісімки» Сонце буває двічі на рік, у дні весняного та осіннього рівнодення. При цьому положення у перехресті "вісімки" Сонце займає два рази на рік, в середині квітня та в кінці серпня. Ці дати не співпадають з датами весняного та осіннього рівнодення, а здвинуті до літа (а у південній півкулі до зими), що пов'язано з еліптичністю земної орбіти.

Внаслідок еліптичності земної орбіти поблизу верхнього екстремуму положення Сонця на небосхилі розташовані тісніше, а поблизу нижнього — рідше. У південній півкулі — навпаки. Це пов'язано з тим, що Земля проходить перигелій на початку січня. Таким чином, поблизу зимового сонцестояння в грудні Земля рухається орбітою швидше, а поблизу літнього — повільніше (бо перебуває неподалік з афелією). Оскільки наразі сонцестояння випереджають дні проходжень перигелію й афелію приблизно на два тижні, «вісімка» аналеми дещо асиметрична. Час запізнення прибуття Сонця у певну точку небосхилу в різні дні різний і може досягати 14 хвилин 19 секунд, а час випередження — 16 хвилин 30 секунд. Це призводить до того, що ширина аналеми становить 7,7°.

Історія[ред. | ред. код]

Аналема на старовинному глобусі. Музей глобусів (нім. Globenmuseum), Відень

Зображення аналеми досить часто зустрічається на старовинних глобусах та мапах.

Аналемою називали особливий вид астролябії, а також сонячний годинник, на якому позначався зодіак. На такому приладі можна було за допомогою довжини тіні визначати входження Сонця в різні знаки зодіаку й тривалість світлового дня.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]