Музей глобусів
Музей глобусів  | |
|---|---|
| нім. Globenmuseum | |
 | |
| 48°12′33″ пн. ш. 16°21′55″ сх. д. / 48.209306° пн. ш. 16.36528° сх. д.Координати: 48°12′33″ пн. ш. 16°21′55″ сх. д. / 48.209306° пн. ш. 16.36528° сх. д. | |
| Тип | музей |
| Частина від | Palais Mollard-Claryd і Австрійська національна бібліотека[1] |
| Країна |
 Австрія |
| Розташування |
Австрія, Відень |
| Адреса | Herrengasse 9, A-1010 Wien |
| Засновано | 1956 |
| Відкрито | 14 квітня 1956[2] |
| Режим роботи | щоденно з 10 ранку до 6 вечора, у четвер до 9 вечора, у понеділок зачинено |
| Сайт | Сайт музею |
  Музей глобусів (Австрія) | |
|
Нагороди | |
 | |
 Музей глобусів у Вікісховищі | |
Музей глобусів (нім. Globenmuseum) — єдине у світі публічне зібрання глобусів. Музей розташований у Відні, в палаці Клари-Альдрингенів, в одній будівлі з Австрійською національною бібліотекою.
Заснований в 1956 році на основі зібрання глобусів, що зберігалися в Австрійській національній бібліотеці. Велика частина цих глобусів потрапила до бібліотеки з колекцій австрійських імператорів, або як подарунки (так, наприклад, Вінченцо Марія Коронеллі спеціально для імператора Леопольда I виконав два глобуси з портретом імператора і гравійованим дарчим написом), або були куплені. У 1921 році географ Ойген Оберхуммер провів інвентаризацію зібрання й виявив 8 глобусів різних розмірів (як земних, так і небесних), і дві армілярні сфери. У 1922 році ці глобуси були перенесені до Географічних зібрань, де до 1948 року виявилося вже 28 глобусів. У щорічному звіті директора зібрання за 1948 рік було відмічено, що глобуси належать до рідко використовуваних предметів.
Відкриття музею стало можливе завдяки роботі ентузіаста і колекціонера глобусів Роберта Хардта. Музей глобусів був відкритий 14 квітня 1956 року, до колекції увійшли 63 експонати. У наступні 30 років зібрання музею виросли до 145 об'єктів, за рахунок купівлі, подарунків і обміну з іншими музеями. У 1996 році в музеї налічувалося 260 експонатів.
Музей кілька разів міняв приміщення, з 1 грудня 2005 року знаходиться в палаці Молларда-Клари. Окрім власне зібрання музею, виставлено також декілька десятків глобусів із приватних колекцій, переданих на довготривале зберігання до музею.
Окрім глобусів Коронелли, до цінних експонатів музею належать глобуси Меркатора 1541 (земний) і 1551 (небесний) років, а також глобус Гемми Фризіуса 1536 року, найстаріший з глобусів, що знаходяться в Австрії. Окрім глобусів, у музеї експонуються різні астрономічні інструменти. На січень 2009 року[3] зібрання містили 590 об'єктів, з яких 250 перебували в експозиції.
Література[ред. | ред. код]
- Jan Mokre, Peter E. Allmayer-Beck (Hrsg.): Das Globenmuseum der Österreichischen Nationalbibliothek. Bibliophile Edition, Wien 2005.
- Franz Wawrik, Helga Hühnel, Elisabeth Zeilinger: Kartensammlung und Globenmuseum der Österreichischen Nationalbibliothek. In: Österreichische Nationalbibliothek (Hrsg.): Handbuch der historischen Buchbestände in Österreich, Band 1, Hildesheim 1994, S. 137—143 (online)
Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Музей глобусів- Elisabeth Zeilinger, Das Globenmuseum der Österreichischen Nationalbibliothek und seine Geschichte
- Webpräsenz des Globenmuseums
- Globenkatalog der ÖNB[недоступне посилання]
- Bilder des Museums auf [Архівовано 29 січня 2009 у Wayback Machine.] Flickr
- Michael Frank: Globenmuseum. Der Nabel der Welt.[недоступне посилання з квітня 2019] Artikel in der Süddeutsche Zeitung vom 1. Dezember 2005.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #10122398-5 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ https://www.onb.ac.at/fileadmin/user_upload/PDF_Download/2_GLOBENMUSEUM_Geschichte_FINAL_pdf_2019.pdf
- ↑ Рекламний буклет музею
_balanced.jpg)