Анастасія Юріївна Заславська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Китаврус — герб Гольшанських Дубровицьких

Анастасія Юріївна Заславська, в дівоцтві Гольшанська Дубровицька (пом. 1561) — волинська княгиня, представниця «руської контрреформації».

Життєпис[ред. | ред. код]

Дочка київського воєводи Юрія Івановича Гольшанського. З-перед 1529 року вийшла заміж за князя Кузьму Івановича Заславського. Народила від нього двох дітей: Януша і Ганну.

12 червня 1556 року, на виконання заповіту чоловіка Кузьми Івановича Заславського, разом з сином Янушем Кузьмичем Заславським, надали церкві Пресвятої Трійці «двірецького монастиря» чотири села: Двірець, зі ставом і млином, Волижинці, Завадинці і Сенютки[1].

1558 року в часі поділу спадку Гольшанських Дубровицьких, разом із своєю сестрою Софією Полубенською, отримала замки Глуськ, Ричів і 200 кіп грошей готівкою, якими поділилися 11 травня 1560 року[2].

Відома як фундаторка Пересопницького євангелія (1556—1561) — найошатнішого рукопису Волинської школи[3].

10 серпня 1561 року скаржилася на цельника гродського землі Волинської Івана Борзобагатого, щодо повторного збору цла з купців у Луцьку і Кременці, після того як ті сплатили мито в Заславській коморі, про що зроблено запис до Луцької замкової книги[4].

Померла 1561 року в домі свого зятя Івана Чорторийського на Клевані, залишивши там свої скарби і привілеї на спадкові маєтки, якими розпоряджатися довірила віленському каштеляну Григорію Ходкевичу[2].

Постать у культурі[ред. | ред. код]

Автори телевізійного фільму «Рукопис з Пересопниці» (1995), бездоказово вважають, що забражений на мініатюрі з Пересопницького євангелія євангеліст Іоан є портретним відображенням Анастасії Заславської[5].

2005 року в місті Дубровиця Рівненської області встановлено пам'ятник княгині Анастасії Заславській[6][7].

Родинні зв'язки[ред. | ред. код]

 
 
 
 
Ганна Михайлівна Чорторийська
 
 
 
Іван Юрійович Дубровицький
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Уляна Іванівна Ярославичівна або Марія Андріївна Санґушківна
 
 
 
 
 
 
 
Юрій Іванович Гольшанський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Анастасія Юріївна Заславська
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографической комиссией. — Санкт-Петербург, 1863. — Т. 1. — С. 140.
  2. а б Wolff J. Kniaziowie Litewsko-Ruscy od końca czternastego wieku. — Kraków, 1895. — S. 600—601. (пол.)
  3. Пересопницьке Євангеліє. — Арк. 481 зв.-482 зв.
  4. Луцька замкова книга 1560—1561 рр. — Луцьк, 2013. — С. 381. — ISBN 978-966-02-6854-8.
  5. Режисер фільму — Валентин Соколовський. Науковий консультант — Олександр Білодід. Виробництво — студія «Укртелефільм».
  6. Наталка Позняк-Хоменко. Княжий град над річкою Горинь (Перевірено 5 серпня 2011)
  7. Світлина пам'ятника (Перевірено 11 листопада 2011) [недоступне посилання]

Література[ред. | ред. код]

  • Наталя Яковенко . Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна. — Київ, 2008. — ISBN 966-8978-14-5.
  • Олександр Кривоший. Княгиня Анастасія Гольшанська-Заславська // Українки в історії. — Київ, 2004. — ISBN 966-06-361-4. <загалом стаття присвячена Пересопницькому євангелію>
  • Józef Wolff Kniaziowie Litewsko-Ruscy od końca czternastego wieku. — Kraków, 1895. (пол.)