Андрос (острів, Греція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
острів
демос (громади Греції)d<
периферійна одиниця
Андрос
Andros town.JPG

Карта
Карта острова
Географія
37°50′ пн. ш. 24°56′ сх. д. / 37.833° пн. ш. 24.933° сх. д. / 37.833; 24.933Координати: 37°50′ пн. ш. 24°56′ сх. д. / 37.833° пн. ш. 24.933° сх. д. / 37.833; 24.933
Континент Європа
Місцерозташування Кіклади, Егейське море
Акваторія Егейське море
Площа 380,041  км² 
Берегова лінія 177 км
Найвища точка 995 м
Країна
Flag of Greece.svg Греція
Регіон Південні Егейські острови, ном Кіклади
Адм. одиниця Південні Егейські острови
Населення 10009 (2001)
Веб-сайт andros.gr
Андрос. Карта розташування: Греція
Андрос
Андрос
Андрос (Греція)

CMNS: Андрос у Вікісховищі

Андрос — найпівнічніший з Кікладських островів і другий за величиною після Наксоса. Омивається Егейським морем. Площа — 380 км², протяжність берегової лінії — 177 км. Адміністративний центр — місто Андрос.

Історія[ред. | ред. код]

Згідно з міфологією, Андрос отримав назву від Андра, який був внуком Аполлона і служив у Критського царя Радаманта. За добру службу він отримав цей острів. Крім того, є у цього острова і інші назви — Гаврос, Ласія і Гідруса.

На Андросі побували карійці, фінікійці і критяни. Іонійці прибули на острів близько 1000 року до н. е. З того часу починається розквіт Андроса. Незабаром він став сильною морською державою, вивів колонії на Халкідіку, у Фракію і до Малої Азії і карбував власну монету.

З богів на острові особливо шанували Діоніса. Переказ свідчить, що під час свят на його честь — Діонісій (одне з джерел на острові) став лити замість води вино.

Після греко-перських воєн Андрос знаходився в конфлікті з Афінами, проте потім став членом Першого (476 рік до н. е.) і Другого (376 рік до н. е.) Афінського морського союзу. Після битви при Херсонесі на Андросі було встановлено панування Македонії, а з 200 року до н. е. — Риму. Загарбники примусили всіх його жителів переселитися в Делій (сучасне Ділесі), а сам острів розорили і передали пергамському цареві Атталу.

У візантійську епоху Андрос досяг значного культурного процвітання. У його знаменитій філософській Академії в IX столітті викладав Михайло Пселл, вчитель Лева Філософа. Значного підйому острів досяг і в економічній області, завдяки виробництву шовку, що отримав розвиток в XI — XII століттях.

У 1204 році Андрос захопили венеціанці, які залишалися господарями острова до 1556 року, коли тут утвердилися турки.

У 1789 році у водах поблизу острова діяв флот знаменитого героя Ламброса Кацоніса. Використовуючи як базу сусідню Кею, Кацоніс наганяв жах на турецькі кораблі.

Андрос зробив значний внесок в національно-визвольну війну 1821 року, причому багато андросців були членами «Філікі Етерії».

Найбільша трагедія для острова сталася в 1943 році, коли німці його бомбардували, завдавши значних руйнувань.

Екскурсійні об'єкти[ред. | ред. код]

  • Руїни фортеці з церквою Богородиці;
  • Археологічний музей;
  • Музей сучасного мистецтва;
  • Морський музей;
  • Замок А́гіос Пе́трос (Святого Петра);
  • Церква Архангела — село Месар'я;
  • Монастир Животворного джерела (Зоодоху Пігіс) — село Баці;
  • Чоловічий монастир Святого Миколая (Айос-Ніколаос) — село Апік'я;
  • Мінеральні джерела Саріза;
  • Монастир Святого Пантелеймона (Панахранду);
  • Апано Кастро (верхній замок);
  • Руїни міста Палеополіс.

Нижній замок Андроса[ред. | ред. код]

На острові збереглися залишки укріплень нижнього замку Андроса ("Kato Kastro", "Нижній замок", "Внутрішній замок"), які розташовані на невеликому півострові та на острівці-скелі у східній частині острова. Нижній замок був побудований венеціанським вельможою Маріно Дандоло у XIII столітті у період після захоплення острова в 1207 році. Першою будівлею замку був особняк вельможі, побудований на півострові. Після захоплення османами Андроса у 1566 році замок використовувався епізодично, проте до початку Другої світової війни він був добре збережений, поки в 1943 році його не зруйнувало бомбардування, здійснене німецькими військами. Наразі збереглися дві вежі — велика прямокутна в центрі замку і менша в його північно-східному куті, відбудований піся завершення Другої світової війни міст, який з'єднує дві частини замку, частина оборонних мурів.[1][2]

Фотогалерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Papathanassiou, Manolis. Lower Castle of Andros. Καστρολόγος (en). Процитовано 2020-07-24. 
  2. The Kato Kastro. andros-guide.gr (en-US). Процитовано 2020-07-24.