Анзянг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анзянг

в'єт. An Giang

Emblem of Angiang Province.png
Герб
Nui Cam muaa.jpg
Адм. центр Лонгсюєн
Найбільше місто Лонгсюєн, Тяудок, Тантяу
Країна В'єтнам
провінція дельта Меконга
Межує з: сусідні адмінодиниці
Провінція Кандал, Кантхо, Донгтхап ?
Офіційна мова в'єтнамська
Населення
 - повне 2 142 709 (2009) (6)
 - густота 606,38 осіб/км² (16)
Етнікон в'єтнамці
кхмери, тями, хоа
Площа
 - повна 3 536,8 км²
Висота
 - максимальна 3 метр
 - мінімальна 3 метр
Часовий пояс UTC+7
Веб-сайт www.angiang.gov.vn
Код ISO 3166-2 VN-24
An Giang in Vietnam.svg

Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Анзянг

Анзянг (в'єт. An Giang, 安 江 省) — провінція В'єтнаму, розташована у дельті річки Меконг. З західної та північно-західної сторони межує з Камбоджею, з південного заходу — з провінцією Кьєнзянг, з півдня — з Кантхо, зі сходу — з Донгтхап. Площа провінції — 3536,8 км², населення — 2 142 709 осіб (2009, перепис)[1].

Клімат і розташування[ред. | ред. код]

Клімат Анзянг тропічний мусонний з двома яскраво вираженими сезонами. Середня температура — 27 °C. Сезон дощів, який приносить південно-західний мусон, що дме з Індійського океану, триває зазвичай з травня по листопад. Середня хмарність у сезон дощів дорівнює 6,9. 90 % від загального річної кількості опадів припадає на сезон дощів. Середня вологість повітря у сезон дощів становить 84 % (у деякі місяці вологість повітря досягає позначки 90 %).

Сухий сезон у провінції Анзянг зазвичай припадає на період з грудня по квітень. У цей час середня хмарність становить 3,1. У квітні найчастіше реєструється максимальна температура за весь рік (зазвичай вона коливається у проміжку 36°С — 38°С). Середня вологість на початку сухого сезону становить 82 %, у середині — 78 %, в кінці — 72 %.

Крайня північна точка провінції — громада Кханьян повіту Анфу — розташована на 10°57' північної широти; найпівденніша точка — громада Тхоайзянг повіту Тхоайшон — на 10°12' північної широти; найзахідніша точка — громада Віньзя повіту Чітон — на 104°46' східної довготи; найсхідніша точка — громада Біньфиоксуан повіту Темою — на 105°35' східної довготи. Максимальна відстань з півночі на південь — 86 км; зі сходу на захід — 87,2 км.

Природні ресурси[ред. | ред. код]

Анзянг багата природними ресурсами. Земельні ресурси:44,5 % території провінції — це алювіальні ґрунти; лужні алювіальні ґрунти займають 27,5 %, древні алювіальні — 7,3 %. Мінеральні ресурси:граніт (7 млрд м³), пісковик (400 млн м³), глинозем (40 млн м³), каолін (2,5 млн тонн), торф (16,4 млн тонн) і т. д. У провінції також йде промислове освоєння лісових районів.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

  • Місто Лонгсюен
  • Невелике місто Тяудок
  • Невелике місто Тантяу
  • Повіт Анфу (An Phú)
  • Повіт Тяуфу (Châu Phú)
  • Повіт Тяутхань (Châu Thành)
  • Повіт Темой (Chợ Mới)
  • Повіт Футан (Phú Tân)
  • Повіт Тантяу (Tân Châu)
  • Повіт Тхоайшон (Thoại Sơn)
  • Повіт Тіньб'єн (Tịnh Biên)
  • Повіт Чітон (Tri Tôn)
Краєвид у повіті Тіньбьєн

Населення[ред. | ред. код]

Анзянг — одна з найнаселеніших в'єтнамських провінцій. Згідно загального перепису 1989 року, населення провінції становило 1 773 666 осіб і включало 17 національностей. У 2004 році чисельність населення провінції збільшилась до 2 170 100 осіб, а за даними перепису 2009 року досягла позначки 2 142 709 осіб[1]. Дані останнього перепису зафіксували, що в провінції проживає 1 064 483 чоловіки (49,68 %) і 1 078 226 жінок (50,32 %), 1 534 436 осіб (71,61 %) були сільськими жителями й 608 273 особи (28,39 %) — жителями міст[1]. Абсолютну більшість населення становили етнічні в'єтнамці — 2 029 888 осіб (94,73 %); крім них на території провінції проживали кхмери 90 271 особа (4,21 %), чами — 14 209 осіб (0,66 %) та місцеві китайці хоа 8 075 осіб (0,38 %), чисельність інших народностей разом становила лише 266 осіб (0,01 %)[2].

Релігійний склад населення можна представити за переписом сільських жителів (на 2004 р. сільське населення становило 80 % від усього населення провінції): 44,66 % — буддизм; 42,68 % — Хоа Хао; 3,85 % — Као Дай; 3,18 % — християнство (католицизм); 0,64 % — іслам; 2,76 % — інші релігійні вірування; 2,24 % — атеїзм.

Історія[ред. | ред. код]

Достеменно невідомо, коли перші в'єтнамські поселенці з'явилися на території Анзянга. Згідно з переказами, цими землями проходив полководець Нгуєнів, Нгуєн Хиу Кинь (16501700), який відвідав своїх одноплемінників, що проживали тут. Він також дозволив деяким своїм солдатам оселитися на березі річки Меконг у районі Тяудока, Тяуфу, Тантяу, Темой з тим, щоб займатися тут землеробством. Великий внесок в освоєння цих земель в'єтнамським населенням зробив ще один знаменитий в'єтнамський полководець Тхоай Нгок Хау (1761—1829). З 1818 року він був призначений главою області Віньтхань (сучасний Анзянг), при ньому було розгорнуто широке будівництво селянських будинків. Тхоай Нгок Хау також керував будівництвом декількох каналів у цьому регіоні, що в'єтнамському населенню дозволило освоювати нові землі.

На початку XIX століття територія Анзянга була форпостом у боротьбі з Таїландом. При Мінь Манзі, у 1832 році, Анзянг отримав статус провінції, ставши таким чином однією з шести провінцій Намбо. За даними міністерства цивільних справ, у провінції Анзянг у 1847 році проживало 22 998 повнолітніх чоловіків.

У середині 1860-х років територія провінції була захоплена французами.

Народилися[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Table 1: Population by urban/rural residence, sex, socio-economic region and province/city, 1/4/2009. Center for Statistical Information Technology N°I, GSO, Department for Population and Labour Statistics (в'єтн.)(англ.)
  2. Table 5: Population by urban/rural residence, sex, ethnic group, socio-economic region and province/city, 1/4/2009. Center for Statistical Information Technology N°I, GSO, Department for Population and Labour Statistics (в'єтн.)(англ.)