Антоній (Черемисов)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Антоній.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Черемисов.
Митрополит Антоній
46-й Митрополит Орловський і Болховський
(до 28 серпня 2014 — архієпископ;
до 25 липня 2014 — Орловський и Лівенський)
5 жовтня 2011 — 26 лютого 2019
Церква: Російська православна церква
Попередник: Пантелеймон Кутовий
Наступник: Симон Гетя
Архієпископ Красноярський і Ачинський
(до 30 травня 2011 — Красноярський і Єнісейський;
до 19 лютого 1999 — єпископ)
20 липня 1990 — 5 жовтня 2011
Попередник: Йоаникій Сперанський
Наступник: Пантелеймон Кутовий
Єпископ Тобольський і Тюменський
25 січня — 20 липня 1990
Попередник: Варфоломій Городцев
Наступник: Іліан Востряков
22-й Єпископ Віленський і Литовський
22 квітня 1989 — 25 січня 1990
Попередник: Вікторин Бєляєв
Наступник: Хризостом Мартишкін
 
Альма-матер: Московська духовна академія
Науковий ступінь: кандидат богослов'я
Діяльність: священник
Ім'я при народженні: Іван Іванович Черемисов
Народження: 17 листопада 1939(1939-11-17) (84 роки)
Терновка (Терновський район), Воронезька область, РРФСР, СРСР
Священство: 4 листопада 1972
Чернецтво: 7 квітня 1971
Єп. хіротонія: 22 квітня 1989

Нагороди:

Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня Орден Пошани (Російська Федерація) Орден Дружби (Російська Федерація)
Орден Святого благовірного князя Данила Московського II ступеня орден преподобного Сергія Радонезького II ступеня

CMNS: Антоній у Вікісховищі

Митрополит Антоній (в миру Іван Іванович Черемисов; 17 листопада 1939, Терновка, Терновський район, Воронезька область) — архієрей Російської православної церкви на спокої, колишній митрополит Орловський і Болховский.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 17 листопада 1939 року у станиці Терновка Воронезької області в сім'ї робітника.

У 1946 разом з батьками переїхав до Вільнюса, закінчив середню школу і музичний технікум. Служив вівтарником, співав на крилосі у Свято-Духівському монастирі.

У 1957 вступив у Мінську духовну семінарію. Закінчив Московську духовну семінарію в 1968, Московську духовну академію в 1972, аспірантуру МДА в 1975 році зі ступенем кандидата богослов'я.

7 квітня 1971 прийняв постриг і 14 квітня висвячений на ієродиякона. 4 листопада 1972 висвячений на ієромонаха.

У 1975—1979 — благочинний Свято-Духівського монастиря у Вільнюсі.

У 1979—1982 — настоятель Благовіщенського собору в Каунасі. У 1979 році возведений у сан ігумена .

У 1982-1985 — заступник настоятеля Патріаршого подвір'я в Токіо (Японія).

У 1986-1989 — благочинний Свято-Данилового монастиря в Москві.

24 березня 1987 митрополитом Херсонським Сергієм Петровим зведений у сан архімандрита.

Архієрейство[ред. | ред. код]

10 квітня 1989 постановою патріарха Пимена і Священного синоду призначено бути єпископом Віленським і Литовським.

22 квітня 1989 хіротонізований у сан єпископа Віленського і Литовського. Посвяту звершили у Троїцькому соборі Свято-Данилового монастиря: митрополити Крутицький і Коломенський Ювеналій Поярков, Волоколамський і Юр'ївський Питирим Нечаєв; архієпископи Тульський і Белевський Максим Кроха, Володимирський і Суздальський Валентин Міщук, Зарайський Алексій Кутєпов і єпископ Можайський Григорій Чирков[1].

25 січня 1990 став єпископом Тобольським і Тюменьським (кафедра відтворена). З 20 липня того ж року призначений єпископом Красноярським і Єнісейським. 19 лютого 1999 возведений у сан архієпископа.

З 17 липня[2] по 29 грудня 1999 тимчасово керував Абаканською і Кизильською єпархією.

Рішенням Священного синоду від 30 травня 2011 року у зв'язку з утворенням Єнісейської єпархії присвоєно титул Красноярський і Ачинський[3].

5 жовтня 2011 призначений архієпископом Орловським і Лівенським[4].

Рішенням Священного синоду від 25 липня 2014 у зв'язку з утворенням Орловської митрополії титул архієпископа змінений на Орловський і Болховський[5]. 28 серпня 2014 в Успенському соборі Московського Кремля зведений в сан митрополита[6].

26 лютого 2019 рішенням Священного синоду зачислений на спокій з висловленням подяки за багаторічне архіпастирське служіння. Місцем перебування на спокої визначене місто Орел[7].

13 квітня того ж року, зустрічаючи нового правлячого архієрея Орловської єпархії архієпископа Тихона Доровських, Антоній відзначав: «Згадуючи своє служіння тут протягом семи років, хочу сказати, що я переконався у своєму уявленні про те, що тут живуть прекрасні православні люди»[8].

Публікації[ред. | ред. код]

статті
  • Святые Виленские мученики Антоний, Иоанн и Евстафий — исповедники Православия в Литве // Журнал Московской Патриархии. М., 1977. № 3. стр. 63-68.
  • Насущная проблема (Et Cathedra). // Духовные школы Красноярско-Енисейской епархии. 1996. Вып. 2. С. 4-5.
  • Божественная истина не делима. // «Воскресная школа», № 28/2001
  • Сотериологическая сущность Божественной литургии: Богословская лекция. // Журн. Красноярско-Енисейской епархии. Красноярск, 2001. [Вып. 2]. С. 4-15.
  • Сотериологическая сущность Божественной литургии: Богословская лекция. Часть 2: Синопсис Божественной литургии. // Там же. 2002. [Вып. 3]. С. 4-13.
  • Под благодатным Покровом // Православное слово Сибири. 2002. № 9-10. С. 3.
  • Высота духа должна служить людям // Дни культуры и духовности Сербии и Черногории в Красноярске: Программа. — Красноярск: Культурн. центр «Красноярское Воскресение», 2005. С.4.
  • Глобализация. Тезисы Джорджа Сороса и неадекватность их восприятия для мировых сообществ: Выступление на Международном научно-экономическом симп. по теме «Экономическая уния (союз) стран Восточной и Юго-Западной Европы в условиях глобализации», состоявшемся 26-27 мая 2005 г. в Белграде // Православное слово Сибири. Красноярск, 2005. № 11. С.10-11. № 12. С.10-11.
  • За живой водой. Отдание праздника Богоявления: Слово архипастыря, произнесенное 14/27 января с.г. в Свято-Покровском кафедральном соборе г. Красноярска // Православное слово Сибири. 2002. № 2-3. С. 24-25.
  • «…и увидим правду Его» (Мих. 7:9): Слово при освящении храма св. Матроны Московской в Канской детской воспитательной колонии 5/23 сент. 2005 г. // Православное слово Сибири. 2005. № 9. С.6
  • История святого апостола Павла: Лекции, прочитанные студентам ВБПК в 1996—1997 гг. // Духовные школы Красноярско-Енисейской епархии. 1996. Вып. 4. С. 20-22; 1999. Вып. 5. С. 23-25; 2000. Вып. 6. С. 15-16.
  • К 15-летию детско-юношеского духовного хора «София» // Красноярскому муниципальному детско-юношескому духовному хору «София» — 15 лет. — Красноярск: 2006. — С. 2.
  • К организаторам и участникам Международной фотовыставки «Сербия, 25-й кадр…». // «Сербия, 25-й кадр…». Красноярск: Пресс-служба Красноярской епархии: Культур. центр «Красноярское Воскресение», 2003. [С.2].
  • Наследие Православия: Слово за богослужением в неделю Торжества Православия 7/20 марта 2005 г. // Православное слово Сибири. Красноярск. 2005. № 3. С. 4-5.
  • Нравственное воспитание молодежи: Доклад, прочитанный на заседании IV съезда Сибирского народного собора, состоявшемся 19-20 февраля 2004 г. в г. Красноярске // Православное слово Сибири. 2004. № 2. С. 4-5.
  • Обращение к участникам V Красноярских краевых образовательных Рождественских чтений в день их открытия 12 января 2004 года. // Пятые Рождественские образовательные чтения в Красноярске: Сб. материалов. — Красноярск: Епархиальный отд. по религиозному образованию и катехизации, 2004. С. 3-6.
  • Слово, произнесенное в день празднования Радоницы 7/20 апреля 2004 г. в храме-часовне прп. Даниила Ачинского г. Красноярска. // Православное слово Сибири. 2004. № 4. С. 3.
  • Слово, произнесенное в день Попразднства Богоявления и Собора Предтечи и Крестителя Господня Иоанна в Св.-Иоанно-Предтеченском храме г. Красноярска 20 января 2003 г. // Православное слово Сибири. 2003. № 2. С. 3.
  • Слово архипастыря // Православное слово. Красноярск: 2001. Авг.-сент. С. 3.
  • Слово архипастыря, произнесенное 15 января с.г. в храме прп. Серафима Саровского в г. Зеленогорске // Православное слово Сибири. 2002. № 2-3. С. 6-7.
  • Слово архипастыря, произнесенное 8 января с.г. в Свято-Благовещенском монастыре г. Красноярска // Там же. 2002. № 2-3. С. 5.
  • Слово на открытии Красноярских краевых Рождественских чтений. // Рождественсике образовательные чтения в Красноярске: Выст. и докл. Красноярск: Б.и., 2003 г. С. 5-11.
  • Слово произнесенное в праздник Усекновения Главы Иоанна Предтечи 29 августа / 11 сентября 2003 г. в Свято-Покровском кафедральном соборе г. Красноярска // Православное слово Сибири. 2003. № 8. С. 4-5.
  • Слово, произнесенное в Свято-Покровском кафедральном соборе г. Красноярска в Прощеное воскресение 24/9 марта 2003 г. // Там же. 2003. № 4. С. 2-3.
  • Слово, произнесенное в Свято-Трехсвятительском храме г. Красноярска 30/12 февраля 2003 г. // Там же. 2003. № 3. С. 2-3.
  • Слово, произнесенное в день Святой Троицы 17/30 мая 2004 г. от Р. Х. в Св.-Троицком соборе г. Красноярска // Там же. 2004. № 5. С. 4-5.
  • Три рождения человеческих: Гражданская проповедь 1993 года // Выбор судьбы: Современная Россия глазами русских архиереев. СПб.: Царское дело, 1996. С. 195—198; То же. // Советская Россия. 1993. 9 сент. (Русь Православная; № 6.).
  • [Христос Воскресе!] // VII Пасхальный фестиваль искусств и благотворительности в Красноярске, 2004. — Красноярск: Красноярский общественный православный фонд, 2004. С. 2.
книги
  • Архиепископ Антоний. Выбор судьбы: юбилейное изд. [Сб. статей и материалов]. Красноярск: Изд. центр «Красноярское Воскресение», 2004.
  • Возрожденная епархия: Ист.-публ. и лит.-худож. альманах. Вып. 1 / Гл. ред. Архиепископ Красноярский и Енисейский Антоний. Красноярск: Медиа-центр «Православное слово Сибири», 2005.
  • Главное в жизни — служение Церкви Христовой: Интервью / Православное слово Сибири. Красноярск: 2004. № 10-11. С.14-15.
  • О канонизации исповедника и подвижника Енисейской земли старца Даниила Ачинского (Даниила Корнеевича Делиенко, 1784—1843) в лике местночтимых сибирских святых. О канонизации архиепископа Луки (Войно-Ясенецкого, 1877—1961) в лике местночтимых сибирских святых, в красноярской земле просиявшего. Красноярск: Буква, 1999.
  • Пасхальное послание честным пастырям, братии и сестрам святых обителей. Красноярск: Изд. центр «Красноярское Воскресение», 2003.
  • Пасхальное послание Всечестной пастве Красноярского края, Таймыра и Эвенкии. — Красноярск: Красноярское воскресение, 2004.
  • Пасхальное послание Всечестной пастве Красноярского края, Таймыра и Эвенкии. — Красноярск: Красноярское Воскресение: Центр по изд. деятельности и спецпроєктам Красноярской епархии, 2005.
  • Пасхальное послание Всечестной пастве Красноярского края, Таймыра и Эвенкии // Возрожденная епархия: Ист.-публ. и лит.-худож. альманах. Вып. 1. — Красноярск: Медиа-центр «Православное слово Сибири», 2005.
  • Проф. Н. Н. Глубоковский и его труд «Благовестие св. ап. Павла по его происхождению и существу»: Дис. канд. богословия. / Моск. духовн. акад. Загорск, 1972. [рукоп.].
  • Рождественское послание честным пастырям, братии и сестрам святых обителей. — Красноярск: Изд. центр «Красноярское Воскресение», 2002/2003.
  • Рождественское послание Всечестной пастве Красноярского края, Таймыра и Эвенкии. — Красноярск: Красноярское Воскресение: Пресс-служба Красноярск. епархии, 2003/2004.
  • Рождественское послание Всечестной пастве Красноярского края, Таймыра и Эвенкии. — Красноярск: Центр по изд. деятельности и спецпроєктам Красноярской епархии, 2004/2005.
  • Рождественское послание Всечестной пастве Красноярского края, Таймыра и Эвенкии. — Красноярск: Красноярск. Воскресение: Центр по издательской деятельности и спецпроєктам Красноярско-Енисейской епархии, 2005/2006.

Нагороди[ред. | ред. код]

Світські[ред. | ред. код]

  • Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (9 вересня 2019) — за великий внесок у розвиток духовних і культурних зв'язків, активну просвітницьку діяльність[9]
  • Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (16 червня 2010 року) — за великий внесок у розвиток духовно-моральних традицій та активну просвітницьку діяльність[10][11]
  • Орден Пошани (8 червня 2005 року) — за заслуги в розвитку духовних і культурних традицій[12]
  • Орден Дружби (22 грудня 1999) — за заслуги перед державою, багаторічну сумлінну працю та вагомий внесок у зміцнення дружби і співпраці між народами[13]
  • медаль Федеральної служби Державної статистики (2008)[14]

Церковні[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Наречение и хиротония архимандрита Антония (Черемисова) во епископа Виленского и Литовского // Журнал Московской Патриархии. М., 1989. № 8. стр. 14-16.
  2. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 квітня 2019. Процитовано 1 жовтня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. ↑ Журналы заседания Священного Синода от 30 мая 2011 года, Журнал № 44 [Архівовано 14 липня 2013 у Wayback Machine.]. // Патриархия.Ru
  4. ↑ Завершился первый день работы зимней сессии Священного Синода Русской Православной Церкви [Архівовано 2013-06-08 у Wayback Machine.]. // Патриархия.Ru
  5. ↑ Журналы заседания Священного Синода от 25 июля 2014 года, Журнал № 67 [Архівовано 11 вересня 2014 у Wayback Machine.]. // Патриархия.Ru
  6. ↑ В праздник Успения Божией Матери Предстоятель Русской Церкви совершил Литургию в Успенском соборе Московского Кремля [Архівовано 31 серпня 2014 у Wayback Machine.]. // Патриархия.Ru
  7. ↑ Журналы заседания Священного Синода от 26 февраля 2019 года. Патриархия.ru. 26 лютого 2019. Архів оригіналу за 14 липня 2019. Процитовано 27 лютого 2019.
  8. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2019. Процитовано 1 жовтня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 9 сентября 2019 года № 430 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 22 вересня 2019. Процитовано 1 жовтня 2020.
  10. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 16 июня 2010 года № 746 «О награждении государственными наградами Российской Федерации»
  11. ↑ Архиепископ Красноярский Антоний награждён орденом «За заслуги перед Отечеством» IV степени. Архів оригіналу за 24 грудня 2011. Процитовано 1 жовтня 2020.
  12. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 8 июня 2005 года № 659 «О награждении орденом Почёта архиепископа Антония (Черемисова И. И.)». Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 1 жовтня 2020.
  13. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 22 декабря 1999 года № 1681 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 1 жовтня 2020.
  14. ↑ Архиепископ Красноярский Антоний награждён медалью Федеральной службы Государственной статистики. Архів оригіналу за 24 грудня 2011. Процитовано 1 жовтня 2020.
  15. ↑ Патриаршее поздравление архиепископу Орловскому Антонию с 25-летием архиерейской хиротонии [Архівовано 23 квітня 2014 у Wayback Machine.]. // Патриархия.Ru
  16. ↑ Святейший Патриарх Кирилл вручил церковные награды ряду иерархов Русской Православной Церкви [Архівовано 4 грудня 2011 у Wayback Machine.]. // Патриархия.Ru
  17. ↑ Патриаршее поздравление архиепископу Красноярскому Антонию с юбилеем иерейской хиротонии [Архівовано 24 грудня 2011 у Wayback Machine.]. // Патриархия.Ru

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Антоній_(Черемисов)&oldid=37447579