Аніта Гінріксдоттір
Аніта Гінріксдоттір | |||
---|---|---|---|
Загальна інформація | |||
Народження | 13 січня 1996[1] (28 років) Рейк'явік, Ісландія | ||
Громадянство | Ісландія | ||
Зріст | 161 см[2] | ||
Вага | 50 кг[2] | ||
| |||
Аніта Гінріксдоттір у Вікісховищі |
Аніта Гінріксдоттір (ісл. Aníta Hinriksdóttir; нар. 13 січня 1996, Рейк'явік, Ісландія) — ісландська легкоатлетка, яка спеціалізується на бігу на 800 метрів. Бронзова призерка чемпіонату Європи у приміщенні 2017 року. Чемпіонка Європи серед юніорів (2013). Чемпіонка світу 2013 року серед дівчат. Багаторазова чемпіонка Ісландії.
Народилася та виросла у столиці Ісландії, Рейк'явіку. Батьки Аніти також були бігунами, а її тітка Марта Ернстдоттір встановила кілька національних рекордів на дистанціях від 5000 метрів до марафону (не побиті досі), у 2000 році брала участь у марафоні на Олімпійських іграх у Сіднеї, де зайняла 45-е місце[3].
Аніта почала займатися легкою атлетикою у 10 років у клубі IR[4]. Спочатку вона тренувалася з однолітками й активно пробувала свої сили у різних легкоатлетичних дисциплінах. Так, їй доводилося брати участь у стрибках у довжину та висоту, «гладкому» та бар'єрному спринті, метаннях. Однак до 14 років, коли вона перейшла до нового наставника, Гуннара Паудля Йоакімсона, стало очевидно, що найбільших успіхів їй вдасться досягти у бігу на 800 метрів. Аніта стрімко прогресувала, і вже у січні 2012 року, за кілька днів після свого 16-річчя, встановила свій перший дорослий рекорд Ісландії — 2.05,96, що було майже на 4 секунди швидше за попереднє досягнення. Через пів року вона взяла участь у чемпіонаті світу серед юніорів. Попри те, що більшість учасниць була старша за неї на 2-3 роки, їй вдалося вийти у фінал і зайняти там високе четверте місце. У попередньому забігу та півфіналі чемпіонату вона оновила свій же літній рекорд країни[4].
2013 рік для Аніти став по-справжньому тріумфальним. Взимку вона вийшла до півфіналу чемпіонату Європи у приміщенні, а влітку виграла всі головні старти у яких брала участь. Три золота виграли на Іграх малих держав Європи (400 метрів, 800 метрів, естафета 4×400 метрів), до них додалися успіхи та на юнацьких стартах. Аніта стала найкращою на чемпіонаті світу серед дівчат до 18 років[5], а потім виграла континентальну першість серед юніорів на своїй коронній дистанції 800 метрів. При цьому золота медаль на юнацькому чемпіонаті світу стала першою в історії Ісландії на легкоатлетичних чемпіонатах під егідою ІААФ. За підсумками року Європейська легкоатлетична асоціація вручила юній ісландці приз «Нова зірка»[6].
У 2014 році вона зробила другу спробу стати чемпіонкою світу серед юніорок. Після дуже швидкого першого кола, пройденого у фіналі за 56,33 секунди, Аніта не змогла зберегти темп і зійшла з дистанції за 90 метрів до фінішу. Виправляти помилки довелося вже на дорослому старті, але на чемпіонаті Європи в Цюриху їй не вдалося пройти далі за півфінал.
Взимку 2015 року Аніта встановила рекорд Європи серед юніорів на дистанції 800 метрів у приміщенні — 2.01,56[7]. Цей результат був показаний у півфіналі чемпіонату Європи та дозволив їй пробитися у вирішальний забіг. У компанії найсильніших бігунок Старого Світу вона фінішувала на четвертому місці із результатом 2.02,74.
У 2016 році брала участь у фіналах чемпіонату світу в приміщенні та чемпіонату Європи, але не змогла взяти участь у боротьбі за медалі. На Олімпійських іграх у Ріо-де-Жанейро у бігу на 800 метрів встановила новий національний рекорд у попередньому забігу (2.00,14), але його виявилося замало для потрапляння до півфіналу.
Першу медаль великих дорослих змагань виборола у 2017 році, коли стала бронзовим призером чемпіонату Європи у приміщенні.
Рік | Турнір | Місце проведення | Дисципліна | Місце | Результат |
---|---|---|---|---|---|
2012 | Чемпіонат світу серед юніорів | Барселона, Іспанія | 800 м | 4-е | 2.03,23 |
2013 | Чемпіонат Європи в приміщенні | Гетеборг, Швеція | 800 м | 11-е (1/2) | 2.04,72 |
Ігри малих держав Європи | Люксембург, Люксембург | 400 м | 1-е | 54,29 | |
800 м | 1-е | 2.04,60 | |||
естафета 4×400 м | 1-е | 3.40,97 | |||
Чемпіонат світу серед юнаків | Донецьк, Україна | 800 м | 1-е | 2.01,13 | |
Чемпіонат Європи серед юніорів | Рієті, Італія | 800 м | 1-е | 2.01,14 | |
2014 | Чемпіонат світу в приміщенні | Сопот, Польща | 800 м | — (заб.) | DSQ |
Чемпіонат світу юніорів | Юджин, США | 800 м | — | DNF | |
Чемпіонат Європи | Цюрих, Швейцарія | 800 м | 11-е (1/2) | 2.02,45 | |
2015 | Чемпіонат Європи в приміщенні | Прага, Чехія | 800 м | 4-е | 2.02,74 |
Ігри маленьких держав Європи | Рейк'явік, Ісландія | 800 м | 2-е | 2.09,10 | |
1500 м | 1-е | 4.26,37 | |||
естафета 4×400 м | 1-е | 3.44,31 | |||
Чемпіонат Європи серед юніорів | Ескільстуна, Швеція | 800 м | 3-е | 2.05,04 | |
Чемпіонат світу | Пекін, Китай | 800 м | 20-е (заб.) | 2.01,01 | |
2016 | Чемпіонат світу в приміщенні | Портленд, США | 800 м | 5-е | 2.02,58 |
Чемпіонат Європи | Амстердам, Нідерланди | 800 м | 8-е | 2.02,55 | |
Олімпійські ігри | Ріо-де-Жанейро, Бразилія | 800 м | 20-е (заб.) | 2.00,14 | |
2017 | Чемпіонат Європи в приміщенні | Белград, Сербія | 800 м | 3-е | 2.01,25 |
Чемпіонат Європи серед молоді | Бидгощ, Польща | 800 м | 2-е | 2.05,02 | |
Чемпіонат світу | Лондон, Велика Британія | 800 м | 37-е (заб.) | 2.03,45 | |
2018 | Чемпіонат світу в приміщенні | Бірмінгем, Велика Британія | 1500 м | 23-е (заб.) | 4.15,73 |
2019 | Ігри маленьких держав Європи | Бар, Чорногорія | 1500 м | 2-е | 4.22,34 |
Командний чемпіонат Європи | Скоп'є, Північна Македонія | 800 м | 2-е | 2.06,16 SB | |
1500 м | 2-е | 4.36,33 |
- ↑ World Athletics database
- ↑ а б https://www.european-athletics.org/athletes/group=h/athlete=124135-hinriksdottir-anita/index.html
- ↑ Hinriksdóttir's historic double for Iceland. Архів оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 8 квітня 2015.
- ↑ а б How they train — Aníta Hinriksdóttir. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 8 квітня 2015.
- ↑ After becoming Iceland's first world champion, Hinriksdottir aims for a continental crown. Архів оригіналу за 13 квітня 2015. Процитовано 8 квітня 2015.
- ↑ Bondarenko, Hejnová, Bekrić, Hinriksdottir crowned at European Athletics Awards Night. Архів оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 8 квітня 2015.
- ↑ Junior talents emerge at the highest level. Архів оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 8 квітня 2015.