Аргентинська національна обсерваторія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аргентинська національна обсерваторія
ісп. Observatorio Astronómico de Córdoba

Країна  Аргентина
Розташування Кордова
Організація Національний університет Кордови
Код 822
Відкрито 1871
Сайт: oac.unc.edu.ar

Аргентинська національна обсерваторія. Карта розташування: Аргентина
Аргентинська національна обсерваторія
Аргентинська національна обсерваторія
Аргентинська національна обсерваторія (Аргентина)
Мапа

CMNS: Аргентинська національна обсерваторія у Вікісховищі

Аргентинська національна обсерваторія, також Астрономічна обсерваторія Кордови (ісп. Observatorio Astronómico de Córdoba) — астрономічна обсерваторія, заснована 1871 року в місті Кордова, в однойменній провінції Аргентини. У 1942 році на базі обсерваторії була створена Астрофізична станція Боске-Алегре. З 1955 року обсерваторія входить до складу Національного університету Кордови.

Керівники обсерваторії[ред. | ред. код]

  • 1871—1885 — Бенджамін Гулд
  • 1885—1908 — Джон Макон Тоум
  • 1908—1909 — Елеодоро Сарм'єнто
  • 1909—1936 — Чарльз Перрайн
  • 1936—1937 — Фелікс Агілар
  • 1937—1940 — Хуан Хосе Ніссен
  • 1940—1947 — Енріке Гавіола
  • 1947—1951 — Рікардо Плачек
  • 1951—1953 — Хорхе Бобоне
  • 1953—1955 — Хорхе Сааде
  • 1955—1956 — Хорхе Бобоне
  • 1956—1957 — Енріке Гавіола
  • 1957—1960 — Лівіо Граттон
  • 1960—1971 — Хорхе Ланді Дессі
  • 1971—1972 — Хосе Луїс Сершич
  • 1972—1973 — Луїс Амбросіо Мілоне
  • 1973—1976 — Роберто Фелікс Сістеро
  • 1976 — Карлос Фуркаде
  • 1976—1982 — Луїс Амбросіо Мілоне
  • 1982—1983 — Хосе Луїс Сершич
  • 1984—1995 — Густаво Карранса
  • 1995—1998 — Хуан Хосе Кларія Ольмедо
  • 1998—2002 — Густаво Карранса
  • 2002—2005 — Луїс Амбросіо Мілоне
  • 2005—2011 — Еміліо Лапассет
  • 2011—2017 — Дієго Расія Ламбас
  • 2017—2021 — Мануель Мерчан
  • 2021—донині — Мерседес Гомес

Історія[ред. | ред. код]

Аргентинська національна обсерваторія заснована 24 жовтня 1871 року аргентинським президентом Домінго Фаустіно Сарм'єнто й американським астрономом Бенджаміном Гулдом. Нині обсерваторія має назву Астрономічна обсерваторія Кордови. Зі створенням цієї обсерваторії починається історія астрономічних досліджень в Аргентині.

Вид на Астрофізичну станцію Боске-Алегре з низини

Коли майбутній президент Сарм'єнто представляв свою країну у Сполучених Штатах, він мав можливість зустрітись із астроном-новатором Бенджаміном Гулдом, який був украй зацікавлений у подорожі в Аргентину з метою вивчення зірок південної півсфери. Після вступу на посаду президента Аргентини Сарм'єнто у 1869 році запросив до своєї країни видатного астронома для забезпечення умов створення нової обсерваторії. Гулд приїхав у Буенос-Айрес 1870 року й у першу ж ніч почав спостереження ще неозброєним оком, а потім за допомогою бінокля. На підставі цих найпростіших спостережень він склав карту південного неба з 7000 зірок під назвою «Uranometría Argentina».

5 липня 1942 року почала працювати «Астрофізична станція Боске-Алегре[es]», розташована за 40 км на захід міста Кордова. Дана обсерваторія отримала код Центру малих планет «821». Основним телескопом цієї обсерваторії є 60-дюймовий рефлектор (154-см), створений у Кливленді, штат Огайо, США у 1922 році, а 20-метровий купол для цього інструменту був зведений у 1928 році.

Інструменти обсерваторії[ред. | ред. код]

  • Меридіанний круг (у 19 столітті)
  • 154-см рефлектор від фірми «Warner & Swasey» (США), виготовлений у 1922 році.

Напрямки досліджень[ред. | ред. код]

  • Раніше:
  • Нині:

Основні досягнення[ред. | ред. код]

  • «Uranometría Argentina» — перша праця, опублікована в обсерваторії. Карта південної небесної півсфери з 7000 зірок
  • «Catálogo de Zonas» (1884) — каталог 70 000 зірок південної півсфери
  • «Argentinian General Catalog» — каталог 35 000 зірок південної півсфери з високою точністю координат
  • «Fotografías Cordobesas» (1897) — один з перших фотографічних оглядів зіркового неба у світі, і перший для південної півсфери
  • «Córdoba-Durchmusterung» (1908) — каталог, що розширив Боннський огляд на всю небесну сферу, який додав 500 000 зірок.
  • Участь у проекті фотографічного огляду всього неба «Carte du Ciel»
  • Участь у проекті визначення астрономічної одиниці за високоточними астрометричними спостереженнями астероїда (433) Ерос
  • Участь у проекті «Джеміні (обсерваторія)»
  • Спільна робота з обсерваторією Астрономічний комплекс Ель-Леонсіто
  • 2228 астрометричних вимірювання опубліковано з 1885 до 1986 року за результатами спостережень на Кордовській астрономічній обсерваторії (код обсерваторії «822»)[1]
  • Відкриття комети C/1963 R1 (Перейри)

Адреса обсерваторії[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Усі астрометричні спостереження обсерваторії у базі даних MPC. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 лютого 2012.

Посилання[ред. | ред. код]

Астрономічна обсерваторія у Кордові

Астрофізична станція Боске-Алегре

Публікації у базі даних NASA ADS:

  • [1] — 739 публікацій