Сесар Арконада
Сесар Муньйос Арконада | ||||
---|---|---|---|---|
César Muñoz Arconada | ||||
Ім'я при народженні | ісп. César Muñoz Arconada | |||
Псевдонім | César M. Arconada | |||
Народився | 5 грудня 1898[1] Астудільйо, Паленсія, Кастилія і Леон, Іспанія | |||
Помер | 10 березня 1964[1][2] (65 років) Москва, СРСР | |||
Поховання | Введенське кладовище | |||
Країна | Іспанія СРСР | |||
Діяльність | перекладач, журналіст, письменник, поет, редактор, прозаїк-романіст | |||
Мова творів | іспанська | |||
Жанр | поезія і критика | |||
Magnum opus | «Іспанія непереможна» (1943), «Долорес» (1945), «Мануель Санчес» (1948). | |||
Партія | Комуністична партія Іспанії | |||
| ||||
Сеса́р Му́ньйос Аркона́да (ісп. César Muñoz Arconada; *5 грудня 1898 — †10 березня 1964) — іспанський письменник і перекладач. Член Комуністичної Партії Іспанії з 1931. Автор романів і поетичних збірок.
Народився в Кастилії. Перші кроки в літературі позначені сюрреалістичними впливами.
Під час громадянської війни між франкістами і комуністами 1936—1939 рр. брав активну участь у фронтовій прокомуністичній пресі. В 1930-х роках перейшов на позиції «соцреалізму» (романи «Турбіна», 1930; «Розподіл землі», 1934). З позиції комуністичної ідеології висвітлені криваві події війни (1936—39), яким присвячені роман «Ріка Тахо» (1938), збірки віршів «Романси війни» (1937), фарс «Здобуття Мадриду» (1938).
З травня 1939 року як політеміґрант жив в СРСР. З 1942 — редактор журналу іспанською мовою «Literatura soviética». Похований на Введенському кладовищі.
Найвидатніше з його доробку: збірка оповідань «Іспанія непереможна» (1943), поема «Долорес» (1945), трагедія «Мануель Санчес» (1948). Також перекладав твори російської літератури.
Разом з А. Ерраїсом-Комасом, Х. Матеу, Х. Сантакреу-Мансанетом та іншими (за підрядником Р. Естрели-Льопіса) брав участь (як редактор і перекладач) у підготовці першого видання творів Тараса Шевченка іспанською мовою, яке вийшло 1964 у Москві. Переклав 5 розділів поеми «Гайдамаки» («Інтродукція», «Червоний бенкет», «Гупалівщина», «Ґонта в Умані», «Епілог»), поеми «Катерина», «Гамалія», «Марія», «Царі», поезії «Не женись на багатій» і «Заповіт». Переклади Арконади відзначаються майстерним відтворенням думок, образів і вільнодумного настрою поезії Шевченка[3].
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- ↑ Ярема Кравець. АРКОНАДА Сесар Муньйос//Шевченківська енциклопедія: в 6 т. — Т. 1: А—В / НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка ;редкол. : М. Г. Жулинський (гол.) та ін. — К., 2013. — С. 246.
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Народились 5 грудня
- Народились 1898
- Уродженці Кастилії і Леону
- Померли 10 березня
- Померли 1964
- Померли в Москві
- Поховані на Введенському кладовищі
- Іспанські письменники
- Іспанські перекладачі
- Українсько-іспанські перекладачі
- Іспанські шевченкознавці
- Перекладачі творів Тараса Шевченка
- Іспанські комуністи
- Іспанські емігранти до СРСР