Астрономія майя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Астрономія майя — астрономічні пізнання, спостереження і погляди майя.

У майя астрономією займалися жерці. Спостереження за небокраєм відбувалися із спеціально споруджених кам'яних обсерваторій — Караколей[1], розташованих в містах-державах Тікаль, Копан, Паленке, Чичен-Іца та інших.

Жерцям-астрономам були відомі п'ять планет — Венера («Чак-Ек'»), Сатурн, Юпітер, Марс, Меркурій. Місяць називався Іш-Чель, Сонце — К'ініч. У Майя існували свої сузір'я (Плеяди називалися «Хвіст гремучої змії» — Ц'аб-Ек, Чумацький шлях — «Шість змій або хмар» — Ваках-К'ан або Ах'-Поо-і, Оріон — «Зірка-Черепаха» — «Ак'Ек'», Діва — Чітам). Було поняття комети (ік-ом), комети з хвостом(ік-ом не), метеорного рою (мосон), болід (ек-ку-лубуль).

Астрономія використовувалася для виявлення найбільш сприятливого моменту до початку тих чи інших сільськогосподарських робіт.

Жерці майя вміли розпізнавати настання сонячних і місячних затемнень. Вони використовували свої знання, створюючи ілюзію контролю над цими явищами. Астрономія в їх руках була інструментом влади.

Астрономія і сільське господарство[ред. | ред. код]

Для підсічно-вогневого землеробства майя знання з астрономії були дуже важливі. В певний день, зазначений жерцями, в густих тропіках лісу індіанці кам'яними сокирами підрубували дерева або кільцеподібно здирали з них кору. Коли дерева висихали, їх випалювали. Зробити це потрібно було в самому кінці сухого періоду, за короткий термін. Відразу після цього наставали тропічні дощі, які тривали по п'ять-шість місяців. Потім утворювалися поля, які засівали насінням різних рослин. Помилка в кілька днів могла порушити весь цикл робіт.

Обсерваторії[ред. | ред. код]

Серед типових обсерваторій майя виділялася своїми грандіозними розмірами Караколь в Чичен-Іці, що має вигляд вежі, поставленої на двоступеневу прямокутну платформу. Така побудова будівлі не характерна для архітектури майя. Її невеликі вікна спрямовані на точки сходу і заходу Сонця і Місяця в дні весняного і осіннього рівнодення, літнього та зимового сонцестояння.

Це група будівель, розташованих навколо двох великих та двох малих дворів, і квадратна в плані вежа.

Подібний Караколю в Чичен-Іці археологічний пам'ятник культури майя. Знаходиться за 25 км на північ від Тікаля. Назва Уашактун, мовою майя «кам'яні очі». Він являє собою піраміду і три храмових споруди в східній стороні. Розташовані вони так, що спостерігач, що стоїть на піраміді, бачить через них схід Сонця в дні рівнодення і сонцестояння.

Календар майя[ред. | ред. код]

Докладніше: Календар майя

Календар майя був безперервний і складався з 13-денного тижня, 20-денного місяця і 365- або 366-денного року. Астрономія майя мала сільськогосподарську спрямованість, це відбивалося на її властивості. Місяці, наприклад, мали такі назви: «збір» (проходило збирання врожаю кукурудзи), «олень» (початок сезону полювання), «хмарний» (початок сезону дощів) тощо. Назви днів не були пов'язані з сільським господарством, швидше були даниною красі мови племені: «кіб» (схід), «кавак» (буря), «ахав» (володар).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. У перекладі c іспанського Караколь (ісп. caracol) означає раковина, равлик

Література[ред. | ред. код]

  • Москва «Аванта +» 1997 «Енциклопедія для дітей Том 8 Астрономія»

Посилання[ред. | ред. код]