Ашимов Байкен Ашимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ашимов Байкен Ашимович


Голова Ради міністрів Казахської РСР
31 березня 1970 — 22 березня 1984 року
Попередник: Масимхан Бейсебаєв
Наступник: Нурсултан Назарбаєв
 
Партія: КПРС
Освіта: Вища партійна школа при ЦК КПРС[d]
Народження: 28 липня (10 серпня) 1917
Район імені Габіта Мусрепова, Північно-Казахстанська область
Смерть: 5 лютого 2010(2010-02-05)[1] (92 роки)
Алмати, Казахстан
Громадянство: Російська республіка, Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка, СРСР і Казахстан
Діти: Q16436797?
Нагороди:
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки медаль «За бойові заслуги» медаль «За трудову доблесть» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «50 років Збройних Сил СРСР» медаль «60 років Збройних Сил СРСР» орден Вітчизни орден Благородства Silver Cross of the Virtuti Militari

Байкен Ашимович Ашимов (каз. Бәйкен Әшімұлы Әшімов; 10 серпня 1917 — 5 лютого 2010) — радянський партійний і державний діяч, голова Ради міністрів Казахської РСР від 1970 до 1984 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині[2] Казах. У 19321935 роках навчався у Петропавловському залізничному фабрично-заводському училищі на слюсаря, потім (до 1938) — в Ленінському агро-зоотехнічному сільськогосподарському технікумі.

1938 року отримав пост завідувача відділу політичного навчання Ленінського райкому комсомолу Північно-Казахстанської області. Того ж року був призваний до лав Червоної армії (Київський військовий округ). 18 червня 1941 року був демобілізований, працював учителем середньої школи в селі Казгородок Айиртауського району Кокшетауської області.

Під час німецько-радянської війни: служив заступником командира роти з політичної частини 1232-го стрілецького полку 370-ї стрілецької дивізії Північно-Західного фронту, а також інструктором політвідділу 76-ї стрілецької дивізії 1-го Білоруського фронту. Зазнав двох поранень. З війни повернувся у званні капітана. Був нагороджений орденом Червоної Зірки, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, медаллю «За бойові заслуги». За участь у визволенні Польщі (форсування річки Вісла та звільнення містечка Прага) був нагороджений польським орденом «Virtuti Militari».

У 19451948 роках обіймав посаду секретаря райвиконкому, після чого став заступником голови Айиртауського райвиконкому Кокшетауської області, у 1948—1950 роках — другим секретарем Айиртауського райкому партії. У 1950—1952 роках — завідувач Зерендинського районного сільськогосподарського відділу Кокшетауської області, у 1952—1955 роках — перший заступник начальника Кокшетауського обласного управління сільського господарства.

У 19551957 роках навчався в Ленінградському інституті прикладної зоології й фітопатології. Від 1957 року був першим заступником начальника Кокшетауського обласного управління сільського господарства.

1959 року був призначений на посаду завідувача сільськогосподарського відділу, того ж року був обраний другим секретарем Кокшетауського обкому Компартії Казахської РСР. У 19611962 та 1964-1968 роках обіймав посади голови Карагандинського облвиконкому[2], у 19631964 роках очолював сільський обком партії. У 1968—1970 роках займав пост першого секретаря Талди-Курганського обкому партії[2]. 1969 року закінчив заочно Вищу партійну школу при ЦК КПРС.

1970 року був висунутий на посаду голови Ради міністрів Казахської РСР, на якій перебував до 1984. У той період відбувалось технічне переоснащення підприємств, електрифікація, механізація й автоматизація виробництва, запроваджувались нові технології. Стрімкого розвитку набули транспорт, енергетика, хімічна й легка промисловість, машинобудування[2].

У 1984—1985 роках обіймав посаду голови Президії Верховної ради Казахської РСР — заступника голови Президії Верховної ради СРСР[2].

Член ЦК КПРС у 1971—1986 роках, обирався депутатом Верховної ради СРСР 8—9 скликань[2]. 1985 року вийшов на пенсію.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://engnews.gazeta.kz/art.asp?aid=140937
  2. а б в г д е Ашимов Байкен Ашимович // Казахстанская правда. — 6 лютого 2010. — № 27 (26088). — С. 3.

Джерела[ред. | ред. код]