Ред Бул Ринг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з А1-Ринг)
Перейти до: навігація, пошук
Ред Бул Ринг
Circuit A1 Ring.png
Розташування Австрія Шпільберг, Австрія
Часовий пояс GMT +1
Координати 47°13′17″ пн. ш. 14°45′28″ сх. д. / 47.22139° пн. ш. 14.75778° сх. д. / 47.22139; 14.75778
Відкритий 1997
Архітектор Герман Тільке
Інші назви А1-Ринг
Остеррайхринг
Головні події F1, DTM, F3000, MotoGP
Довжина траси 4,326 км
Повороти 10
Рекорд 1'08,337 (Міхаель Шумахер, Ferrari, 2003)

Ред Бул Ринг (нім. Red Bull Ring), відома також під назвами А1-Ринг та Остеррайхринг — гоночна траса, розташована недалеко від села Шпільберг (Штирія, Австрія). На трасі були проведені 7 Гран-прі Австрії з 1997 по 2003 роки. Власником траси є виробник енергетичних напоїв Red Bull GmbH, від якого вона і отримала свою назву.

Історія[ред.ред. код]

Остеррайхринг[ред.ред. код]

Остеррайхринг, конфігурація траси, яка використовувалась у 1977-1995 роках

В кінець 1960-х років в Австрії розгорнувся бій гоночних трас. Місцеві вболівальники були одержимими своїм співвітчизником Йохеном Ріндтом, успішним гонщиком Формули-1. В країні не було свого гоночного кільця, змагання проводились на застарівшому Цельтвезі, який представляв собою злітну смугу аеропорту в районі Відня та місцевих доріг.

І раптом в один і той же час в Австрії з'явились два рівноцінні кільця — Зальцбургринг поруч із Зальцбургом та Остеррайхринг (нім. Österreichring ), розташований у мальовничому гірському регіоні Штирії.

Обидві траси претендували в першу чергу на проведення етапу Формули-1, але Зальцбургринг не мав відповідної інфраструктури, тому таке право було надано Остеррайхрингу; перший же став домом для Гран-Прі Австрії мотоциклетного чемпіонату MotoGP[1].

Остеррайхринг представляв собою швидку трасу, кожну точку якої гонщики проїжджали не нижче ніж на третій передачі 5-ти ступінчастої, або четвертої 6-ти ступінчастої коробки передач. Трек мав також значний перепад висот, який становив 65 метрів різниці між найвищою та найнижчою точками кола.

Деякі ділянки траси складались із звичайних доріг практично без будь-якого захисту, що становило небезпеку для проведення змагань. Так, гонка сезону 1987 перезапускалась двічі через серйозні аварії. Аналогічні проблеми були і у 1985, коли гонщикам довелось стартувати знову лише через коло після початку гонки через аварію трьох гонщиків, включаючи лідера чемпіонату Мікеле Альборето на Ferrari та місцевого гонщика Герхарда Бергера з Arrows-BMW. Під час практики Гран-Прі сезону 1987 гонщик McLaren Штефан Йоханссон на швидкості понад 150 миль/годину зіткнувся з оленем, який вискочив на трек.

З роками збільшення швидкості стало серйозною проблемою Остеррайхрингу. Так, під час останнього Гран-Прі Австрії, що тут відбулось у 1987 році володар поулу Нельсон Піке проїхав коло завдовжки 5,942 км (3,692 милі) за час 1:23,357 з середньою швидкістю 255,756 км/год. У той час це був другий показник у світі, поступаючись лише результату Кеке Росберга, показаного у Сільверстоуні в сезоні 1985 — 258,9 км/год. Цікаво, що обидва рекорди були встановлені на турбованамо Williams-Honda.

Триразовий чемпіон світу і герой місцевих уболівальників Нікі Лауда є єдиним австрійським водієм, що виграв свій домашній Гран-Прі. Він виграв гонку сезону 1984 за кермом McLaren-TAG Porsche, і цей сезон приніс йому останнє чемпіонство. Причому цей сезон залишається рекордним у Формулі-1 з огляду на перевагу переможця над володарем другого місця у загальному заліку — Лауда переміг свого напарника Алена Проста лише на пів очка.

А1-Ринг[ред.ред. код]

А1-Ринг в конфігурації, яка використовувалась у 1996-2003 роках (сірим кольором нанесено конфігурацію Остеррайхрингу)

Проблеми безпеки на Остеррайхринзі досягли апогею до середині 1990-х, і у 1995-1996 роках він був повністю перебудований на тому ж місці за проектом Германа Тільке. Його довжина була скорочена з 5,942 км (3,692 миль) до 4,326 км (2,688 миль), а різкі радикальні кути були замінені трьома затяжними поворотами, які створили прекрасне місце для обгону. Особливістю треку стали три довгі прямі та звивиста ділянка поворотів.

На будівництво нової траси було витрачено 300 мільйонів австрійських шилінгів (32 мільйони доларів). Оскільки більша частина будівельних робіт була оплачена мобільним телефонним оператором А1, то трек був перейменований на А1-Ринг[2].

Реконструкція дозволила прийняти ще сім етапів Формули-1 — Гран-прі Австрії у період між 1997 і 2003 роками, а також кілька гонок серії DTM та два Гран-Прі Австрії чемпіонату світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів серії MotoGP (1996 та 1997).

Траса А1-Ринг відрізнялася швидкісними поворотами, і була однією з найцікавіших в календарі. Тим не менше, Гран-прі Австрії 2003 року став останнім на цій трасі.

У 2001—2003 роках траса приймала етапи нового ДТМ.

Ред Бул Ринг[ред.ред. код]

Трибуни та піт-лейн були знесені в 2004 році, що зробило трек непридатним для проведення будь-яких змагань.

Наприкінці 2004 та на початку 2005 років розгорнулась активна дискусія щодо можливості власником траси, компанією Red Bull, знайти їй інше застосування, чи повернути до неї великий авто та мотоспорт. Була пропозиція розширення полотна треку шляхом використання частини старої Остеррайхрингу. У січні 2005 року повернення автоспорту на трасу здалося неможливим, коли Дітріх Матешиц публічно заявив, що він не має жодного наміру витрачати гроші на реконструкцію Рингу. Протягом 2005 року, після створення «Red Bull Racing», з'явились припущення про можливий ремонт треку з метою використання його в якості випробувального місця.

У 2006 році австрійський автогонщик Александр Вюрц заявив, що хотів би придбати трасу та відремонтувати, але ідея не була реалізована.

В кінці 2008 року Red Bull все ж таки почав реконструкцію траси, вартістю 70 млн. €, з метою повернення сюди змагань серії DTM. У вересні 2010 року було підтверджено, що трек прийме раунд змагань сезону 2011, тоді ж він отримав нинішню назву. Відтоді змагання серії DTM проводяться тут щороку.

У грудні 2012 року Red Bull провела переговори з FIA з метою повернення змагань Формули-1 у Австрію. Після того, як проведення Гран-Прі Америки було скасовано, Ред Бул Ринг потрапив у календар «королівських» перегонів на сезон 2014 і 22 червня того ж року прийняв перше після повернення Гран-Прі Австрії.

З 2014 року тут також відбувається раунд чемпіонату світу Red Bull Air.

У вересні 2015 року стало відомо, що траса буде приймати етап серії MotoGP — Гран-Прі Австрії, з сезону 2016[3].

Конфігурації траси[ред.ред. код]

Версія Довжина (м) Гран-прі Рекорд кола в кваліфікації
Рекорд кола в гонці
1997 4 323 1 (1997) 1'10.304 (1997), Жак Вільнев)
1'11.814 (1997, Жак Вільнев)
1999 4 319 2 (1998-1999) 1'10.954 (1999, Міка Хаккінен)
1'12.107 (1999, Міка Хаккінен)
2000 4 326 4 (2000-2003) 1'08.082 (2002, Рубенс Барікелло)
1'08.337 (2003, Міхаель Шумахер)

Переможці Гран-прі Австрії[ред.ред. код]

А1-Ринг на карті Австрії.
Рік # Пілот Команда Звіт
2003 26 Німеччина Міхаель Шумахер Ferrari Звіт
2002 25 Німеччина Міхаель Шумахер Ferrari Звіт
2001 24 Велика Британія Девід Култхард McLaren-Mercedes Звіт
2000 23 Фінляндія Міка Хаккінен McLaren-Mercedes Звіт
1999 22 Велика Британія Едді Ірвайн Ferrari Звіт
1998 21 Фінляндія Міка Хаккінен McLaren-Mercedes Звіт
1997 20 Канада Жак Вільнев Williams-Renault Звіт

Примітки[ред.ред. код]

  1. Günther Wiesinger (17.09.2015). Red Bull und Salzburgring: Was passiert da?. speedweek.com (нім.). Процитовано 18.09.2015. 
  2. CIRCUITS: A1 RING. grandprix.com (англ.). Процитовано 18.09.2015. 
  3. 2016 provisional MotoGP™ calendar announced. motogp.com (англ.). Dorna Sports. 11.09.2015. Процитовано 18.09.2015. 

Посилання[ред.ред. код]