Макс Ферстаппен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Макс Ферстаппен
Star.pngStar.png
Max Verstappen 2017 Malaysia 3.jpg
Громадянство Нідерланди Нідерланди
Дата народження 30 вересня 1997(1997-09-30) (25 років)
Місце народження Гасселт, Бельгія
Статистика в чемпіонатах світу з Формули-1
Дебют Гран-прі Австралії 2015
Остання гонка Гран-прі Абу-Дабі 2022
Сезони 8 (20152022)
Команди Торо Россо, Ред Бул
Гран-прі (старти) 163 (163)
Перемоги 35
Подіуми 77
Поули 20
Найшвидші кола 21
Очки 2011.5
Перша перемога Гран-прі Іспанії 2016
Остання перемога Гран-прі Абу-Дабі 2022
Місце у сезоні
2022 року
1 (454 оч.)

Макс Ферстаппен (нід. Max Verstappen нар. 30 вересня 1997, Гасселт, Бельгія) — нідерландський автогонщик. Пілот команди Формули-1 «Ред Бул Рейсінг». Дворазовий чемпіон світу з автоперегонів у класі Формула-1 у 2021 та 2022 роках[1]. Переможець гонки Формули-3 Мастерс 2014 року. Син нідерландського автогонщика Йоса Ферстаппена.

Життєпис[ред. | ред. код]

Макс — з автоспортивної родини: його батько Йос з 1994 по 2003 рік виступав у Формулі-1, мати Софі Кюмпен брала участь у турнірах з картингу в юнацькому віці, а дядько Ентоні та дід Пол змагалися у перегонах GT[2].

Хоча мати Ферстаппена бельгійка і сам він народився та виріс у Бельгії, Макс зізнається, що більше відчуває себе голландцем, тому виступає під нідерландською ліцензією[3].

Кар'єра[ред. | ред. код]

Картинг[ред. | ред. код]

Ферстаппен почав займатися картингом у чотири з половиною роки[4]. Уже в 2005 році він став срібним призером у Limburgs Kart Championship у класі Mini Junior, а в наступному році перейшов до Minimax, в якому став чемпіоном у ряді серій: Rotax Max Challenge Belgium (2006, 2007, 2008), Dutch championship Rotax Max, Rotax Max Challenge Belgium National (2007), BNL Kartins Series (2008), VAS Championship (2009); також у 2008 році виграв Belgian Championship у класі Cadet, а в 2009 — у класі KF5[5].

У 2010 році перейшов до класу KF3, де став чемпіоном у Bridgestone Cup Europe, WSK Nations Cup і WSK World Series, у 2010 і 2011 — WSK Euro Series. Далі виступав у KF2, де в 2012 році виграв WSK Master Series, 17° Winter Cup, а в 2013 — South Garda Winter Cup. Також у 2013 році — останньому сезоні виступів у картингу - став чемпіоном WSK Master Series у класі KZ2, WSK Euro Series у класі KZ1, CIK-FIA World Championship і CIK-FIA European Championship у класі KZ і CIK-FIA European Championship у класі KF[5].

Формула-3[ред. | ред. код]

У 2014 році Ферстаппен дебютував у серії з відкритими колесами, взявши участь у чемпіонаті Європи «Формули-3» у складі команди «Van Amersfoort Racing». За 33 гонках він 16 разів побував на подіумі: посів перше місце у третій гонці першого етапу на Гоккенгаймринг, у всіх гонках Спа-Франкоршаму та Норисрингу, у першій гонці на Нюрнбургрингу, у третій гонці на трасі Імола і у першій гонці другого етапу на Гоккенгаймрингу; всього здобув 411 очок і став бронзовим призером чемпіонату[5].

Також у 2014 році Ферстаппен брав участь у двох змаганнях «Формули-3», які проводяться щорічно: Гран-прі Макао і «Формула-3 Мастерс». У Гран-прі Макао (у команді «Van Amersfoort Racing») він показав найкраще коло перегонів і посів сьоме місце, а в гонці «Формули-3 Майстер» (у команді «Motopark»), що носила в цьому році назву Zandvoort Masters[6], узявши поул і показавши найкраще коло, став першим[5].

Формула-1[ред. | ред. код]

У липні 2014 року з'явилося повідомлення про те, що до Ферстаппена стали проявляти інтерес команди «Формули-1» — «Феррарі», «Макларен» і «Ред Булл»[7], а вже у серпні було офіційно оголошено про його включення до складу молодіжної програми «Ред Булл» на запрошення Гельмута Марко[8], після чого він став тест-пілотом у «Торо Россо». Через кілька років, у липні 2018 року, Нікі Лауда розповів, що команда «Мерседес» намагалася підписати контракт з голландським гонщиком, але «Ред Булл» випередила їх[9].

Ферстаппен взяв участь у тренуванні Гран-прі Японії 2014 року, ставши наймолодшим пілотом, який коли-небудь брав участь у етапі «Формули-1»[10].

Пізніше, у серпні 2014 року, команда «Торо Россо» заявила про підписання контракту з Ферстаппеном, за яким він став її бойовим пілотом у чемпіонаті 2015 року[11]. Ферстаппен дебютував у 17 років, внаслідок чого встановив новий рекорд як наймолодший пілот в історії «Формули-1»[12]. На чотирьох перегонах чемпіонату він зійшов, а за 15 інших дев'ять разів фінішував у очковій зоні, всього набрав 49 очок та посів 12-е місце в особистому заліку[5].

Більше ніж половину чемпіонату Ферстаппен виступав у «Формулі-1», ще не маючи водійських прав. Він отримав їх лише в день свого повноліття — 30 вересня 2015 року[13].

У 2016 році Ферстаппен перші чотири етапи сезону провів у складі «Scuderia Toro Rosso»[5], а з п'ятого етапу виступав у «Red Bull Racing», де замінив Данила Квята[14]. 15 травня 2016 року, у віці 18 років і 227 днів, Ферстаппен виграв гонку іспанського етапу сезону, тим самим ставши наймолодшим переможцем Гран-прі[15]. В особистому заліку чемпіонату 2016 року з 204 набраними очками посів п'яте місце[16].

У 2017 році чотири рази піднімався на подіум, два рази ставав переможцем гонки, сезон закінчив на шостому місці. У 2018 році побував на подіумі одинадцять разів, знову здобув дві перемоги, за підсумками став четвертим[5].

Чемпіонат 2019 року Ферстаппен розпочав краще за попередній, часто займав позиції наближені до подіуму. У перших восьми гонках він двічі займав нижню сходинку п'єдесталу пошани. Після цього результати стали поліпшуватися: він виграв етапи в Австрії[17] і Німеччині[18], а в Угорщині поступився перемогою Льюїсу Гамільтону лише на останніх колах. Далі настав певний спад у результатах, і за наступні шість етапів лише одного разу вдалося фінішувати на подіумі, при двох сходах з дистанції. На кінець чемпіонату Ферстаппен протягом трьох етапів здобув одну перемогу і двічі фінішував на подіумі. Разом з невисокими результатами суперників по чемпіонату — Феттеля і Леклера — на двох вони заробили лише один подіум, а в Бразилії і зовсім зіткнулися між собою — це дозволило Ферстаппену піднятися на третє місце у чемпіонаті, поступившись тільки пілотам «Мерседеса». У підсумку за чемпіонат він здобув 278 очок.

Результати виступів[ред. | ред. код]

Гоночна кар'єра[ред. | ред. код]

Сезон Серія Команда Гонки Перемоги Поули Н/к Подіуми Очки Місце
2014 Florida Winter Series Н/Д 12 2 3 3 5 Н/Д Н/Д
FIA European Formula 3 Championship Van Amersfoort Racing 33 10 7 7 16 411 3
Macau Grand Prix 1 0 0 1 0 Н/Д 7
Zandvoort Masters Motopark 1 1 1 0 1 Н/Д 1
2015 Формула-1 Scuderia Toro Rosso 19 0 0 0 0 49 12
2016 Формула-1 Scuderia Toro Rosso 4 0 0 0 0 204 5
Red Bull Racing 17 1 0 1 7
2017 Формула-1 Red Bull Racing 20 2 0 1 4 168 6
2018 Формула-1 Aston Martin Red Bull Racing 21 2 0 2 11 249 4
2019 Формула-1 Aston Martin Red Bull Racing 21 3 2 3 9 278 3
2020 Формула-1 Aston Martin Red Bull Racing 17 2 1 3 11 214 3
2021 Формула-1 Red Bull Racing Honda 22 10 10 6 18 395.5 1
2022 Формула-1 Oracle Red Bull Racing 22 15 7 5 17 454 1

* Сезон триває.

Формула-1[ред. | ред. код]

Рік Команда Шасі Двигун 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 Місце Очки
2014 Scuderia Toro Rosso Toro Rosso STR9 Renault Energy F1-2014 1.6 V6 t АВС МАЛ БАХ КИТ ІСП МОН КАН АВТ ВЕЛ НІМ УГО БЕЛ ІТА СІН ЯПО
тест
РОС США
тест
БРА
тест
АБУ  –  –
2015 Scuderia Toro Rosso Toro Rosso STR10 Renault Energy F1-2015 1.6 V6 t АВС
Схід
МАЛ
7
КИТ
17
БАХ
Схід
ІСП
11
МОН
Схід
КАН
15
АВТ
8
ВЕЛ
Схід
УГО
4
БЕЛ
8
ІТА
12
СІН
8
ЯПО
9
РОС
10
США
4
МЕК
9
БРА
9
АБУ
16
12 49
2016 Scuderia Toro Rosso Toro Rosso STR11 Ferrari 060 1.6 V6 t АВС
10
БАХ
6
КИТ
8
РОС
Схід
5 204
Red Bull Racing Red Bull RB12 TAG Heuer 1.6 V6 t ІСП
1
МОН
Схід
КАН
4
ЄВР
8
АВТ
2
ВЕЛ
2
УГО
5
НІМ
3
БЕЛ
11
ІТА
7
СІН
6
МАЛ
2
ЯПО
2
США
Схід
МЕК
4
БРА
3
АБУ
4
2017 Red Bull Racing Red Bull RB13 TAG Heuer 1.6 V6 t АВС
5
КИТ
3
БАХ
Схід
РОС
5
ІСП
Схід
МОН
5
КАН
Схід
АЗЕ
Схід
АВТ
Схід
ВЕЛ
4
УГО
5
БЕЛ
Схід
ІТА
10
СІН
Схід
МАЛ
1
ЯПО
2
США
4
МЕК
1
БРА
5
АБУ
5
6 168
2018 Aston Martin Red Bull Racing Red Bull Racing RB14 TAG Heuer 1.6 V6 t АВС
6
БАХ
Схід
КИТ
5
АЗЕ
Схід
ІСП
3
МОН
9
КАН
3
ФРА
2
АВТ
1
ВЕЛ
15
НІМ
4
УГО
Схід
БЕЛ
3
ІТА
5
СІН
2
РОС
5
ЯПО
3
США
2
МЕК
1
БРА
2
АБУ
3
4 249
2019 Aston Martin Red Bull Racing Red Bull Racing RB15 Honda RA619H 1.6 V6 t АВС
3
БАХ
4
КИТ
4
АЗЕ
4
ІСП
3
МОН
4
КАН
5
ФРА
4
АВТ
1
ВЕЛ
5
НІМ
1
УГО
2
БЕЛ
Схід
ІТА
8
СІН
3
РОС
4
ЯПО
Схід
МЕК
6
США
3
БРА
1
АБУ
2
3 278
2020 Aston Martin Red Bull Racing Red Bull Racing RB16 Honda RA620H 1.6 V6 t АВТ
Схід
ШТИ
3
УГО
2
ВЕЛ
2
70
1
ІСП
2
БЕЛ
3
ІТА
Схід
ТОС
Схід
РОС
2
АЙФ
2
ПОР
3
ЕМІ
Схід
ТУР
6
БАХ
2
САХ
Схід
АБУ
1
3 214
2021 Red Bull Racing Honda Red Bull Racing RB16B Honda RA621H 1.6 V6 t БАХ
2
ЕМІ
1
ПОР
2
ІСП
2
МОН
1
АЗЕ
18
ФРА
1
ШТИ
1
АВТ
1
ВЕЛ
Схід
УГО
9
БЕЛ
1
НІД
1
ІТА
Схід
РОС
2
ТУР
2
США
1
МЕК
1
САП
2
КАТ
2
САУ
2
АБУ
1
1 395.5
2022 Oracle Red Bull Racing Red Bull RB18 Red Bull RBPTH001 V6 t БАХ
19†
САУ
1
АВС
Схід
ЕМІ
11
МАЯ
1
ІСП
1
МОН
3
АЗЕ
1
КАН
1
ВЕЛ
7
АВТ
21
ФРА
1
УГО
1
БЕЛ
1
НІД
1
ІТА
1
СІН
7
ЯПО
1
США
1
МЕХ
1
САП
64
АБУ
1
1 454

Не закінчив, але був класифікований, оскільки він завершив більше 90% дистанції гонки.
Зараховано половину очок через те, що перегони склали менше 75 % запланованої дистанції.
* Сезон триває.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ферстаппен виграв Гран-прі Японії та достроково став чемпіоном Формули-1. Champion.com.ua. 9 жовтня 2022. 
  2. Кто такой Макс Ферстаппен. 10 фактов о самом перспективном гонщике мира (рос.). sports.ru. Архів оригіналу за 6 квітня 2016. Процитовано 4 квітня 2016. 
  3. Geen rijbewijs, wel in de F1. Het Nieuwsblad. Архів оригіналу за 6 жовтня 2021. Процитовано 5 квітня 2016. 
  4. About Max Verstappen (англ.). Scuderia Toro Rosso. Процитовано 4 квітня 2016. 
  5. а б в г д е ж Max Verstappen | Racing career profile | Driver Database. www.driverdb.com. Архів оригіналу за 18 квітня 2012. Процитовано 4 квітня 2016. 
  6. Zandvoort Masters 2014 standings | Driver Database. www.driverdb.com. Архів оригіналу за 6 жовтня 2021. Процитовано 4 квітня 2016. 
  7. Топ-команды Ф-1 проявляют интерес к Максу Ферстаппену. www.championat.com. Архів оригіналу за 6 жовтня 2021. Процитовано 4 квітня 2016. 
  8. Max Verstappen per direct opgenomen in opleiding Red Bull (нід.). www.nu.nl. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 4 квітня 2016. 
  9. Ники Лауда: "Мерседес" пробовал подписать Ферстаппена" (рос.). www.sport-express.ru. 8 липня 2018. Архів оригіналу за 6 жовтня 2021. 
  10. Max Verstappen: Teenager to drive in practice at Japanese Grand Prix. BBC Sport. Архів оригіналу за 6 жовтня 2021. Процитовано 4 квітня 2016. 
  11. «Торо Россо» объявило о подписании контракта с 16-летним Ферстаппеном на 2015-й. www.championat.com. Архів оригіналу за 6 жовтня 2021. Процитовано 4 квітня 2016. 
  12. Макс Ферстаппен установит новый рекорд. www.f1news.ru. Архів оригіналу за 6 жовтня 2021. Процитовано 4 квітня 2016. 
  13. Road legal at last! Verstappen passes driving test on 18th birthday. Formula 1 - The Official F1 Website. Архів оригіналу за 31 липня 2016. Процитовано 5 квітня 2016. 
  14. В Red Bull подтвердили смену состава. www.f1news.ru. Архів оригіналу за 6 жовтня 2021. Процитовано 6 травня 2016. 
  15. Ферстаппен — самый молодой победитель Гран-при в истории «Формулы-1». Газета.Ru. Архів оригіналу за 6 жовтня 2021. Процитовано 15 травня 2016. 
  16. FIA Formula 1 World Championship 2016 standings. www.driverdb.com. 
  17. championat.com. Ферстаппен выиграл Гран-при Австрии. Архів оригіналу за 6 жовтня 2021. Процитовано 6 жовтня 2021. 
  18. Макс Ферстаппен занял 1 место в Гран-при Германии «Формулы-1». Архів оригіналу за 6 жовтня 2021. Процитовано 6 жовтня 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]