Бабинецька волость
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Бабинецька волость | ||||
| Центр | Бабин | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 10 748 (1886) | |||
| Населення | 6188 осіб (1886) | |||
| Густота | 52.7 осіб / км² | |||
Бабинецька волость (Новофастівська) — історична адміністративно-територіальна одиниця Сквирського повіту Київської губернії з центром у селі Бабин.
Станом на 1886 рік складалася з 5 поселень, 5 сільських громад. Населення — 6188 осіб (2763 чоловічої статі та 3117 — жіночої), 634 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 5028 | 4378 |
| Приватної власності | 5482 | 4039 |
| Іншої власності | 238 | 189 |
| Загалом | 10748 | 8606 |
Основні поселення волості:
- Бабин — колишнє власницьке село за 25 верст від повітового міста, 1081 осіб, 160 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
- Бистрик — колишнє власницьке село, 844 особи, 34 двори, православна церква, католицька каплиця, школа, постоялий будинок, 2 водяних млини.
- Мовчанівка — колишнє власницьке село, 845 осіб, 106 дворів, православна церква, школа.
- Новофастів — колишнє власницьке містечко, 1269 осіб, 194 двори, православна церква, костел, єврейський молитовний будинок, школа, постоялий будинок, 2 лавки, 2 водяних млини.
- Сніжна — колишнє власницьке село, 846 осіб, 120 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, лавка, 2 водяних і вітряний млини, винокурний завод.
Наприкінці XIX сторіччя волость отримана назву Бабинецька.
Старшинами волості були:
- 1909—1913 роках — Захар Семенович Смитюх'[2],[3],[4],[5];
- 1915 року — Григорій Федотович Щербанюк'[6].
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
