Корнинська волость
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Корнинська волость | ||||
| Центр | Корнин | |||
|---|---|---|---|---|
| Ліквідовано | 7 березня 1923 | |||
| Площа | 14 842 (1886) | |||
| Населення | 5505 осіб (1886) | |||
| Густота | 34 осіб / км² | |||
| Наступники | Корнинський район | |||
Корнинська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Сквирського повіту Київської губернії з центром у містечку Корнин.
Станом на 1886 рік складалася з 5 поселень, 5 сільських громад. Населення — 5505 осіб (2544 чоловічої статі та 2961 — жіночої), 628 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 4769 | 3657 |
| Приватної власності | 9870 | 4445 |
| Іншої власності | 203 | 155 |
| Загалом | 14842 | 8257 |
Поселення волості:
- Корнин — колишнє власницьке містечко при річці Ірпінь за 47 верст від повітового міста, 947 осіб, 132 двори, православна церква, єврейський молитовний будинок, школа, 2 постоялих будинки. За 3 версти — бурякоцукровий завод з водяним млином.
- Білки — колишнє власницьке село, 938 осіб, 137 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 3 водяних млини.
- Криве — колишнє власницьке село при річці Унава, 1394 особи, 170 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, школа, 2 постоялих будинки, 2 водяних млини
- Мохначка — колишнє власницьке село при озері Олехова Рудка, 1232 особи, 142 двори, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, водяний млин.
Старшинами волості були:
- 1909 року — Йосип Іванович Вець[2];
- 1910 року — Дим Семенович Шевчук[3];
- 1912 року — Петро Романович Римар[4];
- 1913—1915 роках — Йосип Качан'[5],[6].
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
