Бадуї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ба́дуї (бадуй, самоназва канекес) — австронезійський народ в Індонезії.

Територія проживання, чисельність, мова і релігія[ред.ред. код]

Люди бадуй (бадуї) живуть у гірських районах Кеданг на заході острову Ява (Індонезія). Чисельність бадуїв — до 10 тис. осіб.

Бадуї розмовляють бадуйською мовою, яку лінгвісти схильні вважати діалектом сунданської мови.

За релігією бадуї зараховують себе до буддистів, хоча насправді їхні вірування є сумішшю архаїчних язичницьких, буддистських та індуїстських елементів.

Чоловік бадуї

Історія, суспільство та культура[ред.ред. код]

На думку ряда вчених бадуї є нащадками древніх мешканців Малайського архіпелагу (протомалайців).

За Середньовіччя бадуї складали населення сундського індуїстського князівства Паджапахіт (XIVXVI століття). На початку XVI століття, не бажаючи приймати іслам, бадуї перебралися в гори. У наш час[Коли?] бадуї зазнають асиміляції та ісламізації з боку сундів.

Традиційні заняття бадуїв — землеробство (рис, овочі, фрукти).

Як форма організації суспільства зберігається традиційна сільська община.

У бадуїв розвинута міфологія. Верховне божество — Батара Тунґґал.

Література і посилання[ред.ред. код]