Гонг

Гонг
Офіційна назва	англ. Gongs італ. Gong індонез. Gong
З матеріалу	метал
Описано за адресою	mimo-db.eu/HornbostelAndSachs/23
Класифікація Горнбостеля — Закса	111.241
Код MCN	8306.10.00
Гонг у Вікісховищі

10-дюймовий китайський гонг

Гонг — стародавній ударний музичний інструмент з невизначеною висотою звуку з родини ідіофонів, що походить з Далекого сходу, де використовувався як культовий. До складу симфонічного оркестру увійшов в кінці 19 століття.

Існує велика кількість різновидів гонгів, що відрізняються розмірами, формою, характером звучання та походженням. Найпоширеніши в сучасній оркестровій практиці є китайський та яванський гонги.

Китайський гонг має вигляд металевого диска із загнутими під прямим кутом краями. Діаметр диска від 50 до 80 см. Тембр звука залежить від матеріалу інструмента (складу мідного сплаву), а відносна висота — від розміру (чим менший інструмент, тим вищий звук).

Яванський гонг є різновидом китайського гонга Форма його більш опукла, в центрі диска є невеликий «бугор». Звук густіший і триваліший, затихає поступово. Розміри яванського гонга можуть коливатись від 14 до 60 см.

Використання інструменту

В симфонічному оркестрі можливе використання кількох за розмірами і висотою звука гонгів. На гонгах великих розмірів грають калаталкою з повстяною головкою, на невеликих — паличками з м'якими головками від маримб або литавр. Записується партія гонгів на нитці або блоці ниток в партитурі — нижче партії там-тама.

В деяких видах спорту (зокрема в єдиноборствах) удар в гонг традиційно символізує початок і завершення змагання, але в новітні часи частіше використовуються альтернативні інструменти.

Джерела

• О. Андрєєва. Ударні інструменти сучасного симфонічного оркестру. — Київ : Музична Україна, 1985. — 72 с.