Байбуз Андрій В'ячеславович

Байбуз Андрій В'ячеславович
Байбуз Андрій В'ячеславович;
Солдат
Загальна інформація
Народження	16 серпня 1975; Кубань, УРСР
Смерть	18 грудня 2016 (41 рік); с. Калинівка, Бахмутський район, Донецька область, Україна
Поховання	Херсон
Псевдо	«Ефа»
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	54 ОМБр Бої на Світлодарській дузі;
Війни / битви	Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Народився 16 серпня в 1975 році в місті Кубань. У 1981 році родина переїхала до міста Херсон.

Навчався в 48 загальносвітній школі м. Херсон. В 1994 році служив в російській армії.

Стрілець-помічник гранатометника (54-та окрема механізована бригада), позивний «Ефа»^[1].

Загинув у бою на Світлодарській дузі (Донецька область), відбиваючи атаки проросійських терористів. Разом з Андрієм загинули солдати Дмитро Клименко, Василь Панасенко, Роман Радівілов, Сергій Степаненко, Андрій Широков, молодший сержант Володимир Андрешків та лейтенант Микита Яровий.

По смерті залишилися мати, сестра, дружина, син і донька.

Похований у м. Херсон на кладовищі Геологів меморіал пам'яті загиблих героїв АТО.

Указом Президента України № 580/2016 від 29 грудня 2016 року «за особисту мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[2].
Нагороджений відзнакою ДУК ПС «Бойовий Хрест Корпусу» (посмертно)^[3].
Нагороджений відзнакою «Лицарський Хрест Родини Мазеп»^[1].
27 листопада 2017 року у Херсоні на будинку № 132 по вулиці І.Кулика, де мешкав Андрій, йому було відкрито меморіальну дошку^[4].
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 18 грудня^[5]^[6].

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.