Координати: 48°20′43″ пн. ш. 38°18′31″ сх. д. / 48.34528° пн. ш. 38.30861° сх. д. / 48.34528; 38.30861
Очікує на перевірку

Калинівка (Горлівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Калинівка (село, Бахмутський район))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Калинівка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Горлівський район
Тер. громада Дебальцівська міська громада
Код КАТОТТГ UA14060050030078925
Облікова картка Калинівка 
Основні дані
Засноване 1753
Населення 112
Поштовий індекс 84583
Телефонний код +380 6274
Географічні дані
Географічні координати 48°20′43″ пн. ш. 38°18′31″ сх. д. / 48.34528° пн. ш. 38.30861° сх. д. / 48.34528; 38.30861
Середня висота
над рівнем моря
198 м
Відстань до
обласного центру
54,5 км
Місцева влада
Адреса ради 84583, Донецька обл., Горлівський р-н
Карта
Калинівка. Карта розташування: Україна
Калинівка
Калинівка
Калинівка. Карта розташування: Донецька область
Калинівка
Калинівка
Мапа
Мапа

Кали́нівка — село Дебальцівської міської громади Горлівського району Донецької області, Україна.

Географія

[ред. | ред. код]

Географічні координати: 48°20' пн. ш. 38°18' сх. д. Часовий пояс — UTC+2.

Село розташоване на відстані 48 км від Бахмута. Найближча залізнична станція — Дебальцеве, за 8 км. Через Калинівку протікає річка Карапулька.

Історія

[ред. | ред. код]

Перше осіле населення на території нинішнього села з'явилося в 1753 році. На чолі переселенців був Шевич і Депрерадовіч, першими поселенцями були серби, угорці, румуни, поляки, росіяни, українці, усі православні.

У 1767 році в селі була побудована маленька церква Іоанна Хрестителя з хмизу. 19 вересня 1782 році була закладена нова церква, 30 березня 1785 будівництво було закінчено.[1]

На початку 1970-х років у Калинівці діяли центральна садиба радгоспу «Комуна», початкова школа, бібліотека і клуб[2].

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення селища становило 112 осіб, з них 59,82 % зазначили рідною українську мову, а 40,18 % — російську[3].

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Поблизу села виявлено шахти глибиною 10-15 м, де в епоху бронзи займалися видобутком руди[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Феодосий Макаревский: Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской Епархии: Церкви и приходы прошедшего XVIII столетия. Стр 700—703
  2. а б Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область, 1970, с. 187.
  3. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 17 лютого 2015.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Тронько П. Т. (голова головної редколегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.
  • Феодосий Макаревский: Материалы для историко-статистического описанияЕкатеринославской Епархии: Церкви и приходы прошедшего XVIII столетия. — Екатеринослав, типография Я. М. Чаусского, 1880.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Облікова картка[недоступне посилання з липня 2019] на сайті ВРУ