Барабинці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Барабинці, барабинські татари, (самоназва — параба, бараба, барама) — частина сибірських татар, корінне тюркомовне населення, що компактно розселилась у Центральному Об-Іртишському Межиріччі, області, яка в давнину називалась Барабою.

Чисельність[ред. | ред. код]

Барабинці на карті розселення татар в Росії

Як окремий народ, барабинці вказані в переписах населення 1897 і 1926 років. Згідно з переписом 1897 року чисельність барабинців становила 4433 людини, а у 1926 році збільшилась майже удвоє, сягнувши 7528 чоловік. За оцінкою етнографів, у 1971 році чисельність барабинців становила 8380 чоловік.

Загальна чисельність татар у Новосибірській області згідно з даними Всеросійського перепису населення 2005 року становить 27874. Під час перепису населення 2005 року національна приналежність записувалася зі слів опитуваних, національність дітей до 14 років визначалася батьками. У переписні листи записувалися усі назви, включаючи загальноприйняті, назви етнографічних груп, а також самоназви.

У 2012 році, за даними інституту філології СО РАН, в Новосибірській області жило близько 8000 барабинських татар.

Мова[ред. | ред. код]

Барабинська мова займає проміжне положення між західною (в тому числі кипчацькою) та східної гілками тюркських мов.

Етногенез[ред. | ред. код]

Етнічні компоненти у складі барабинців: 1) угорський (родинні хантам племена; до них безпосередньо походять тугуми: торна, Терена, пулмух.) — ліг в основу фізичного вигляду барабинців (уральск. раса); 2) тюркський — зумовив тюркський характер мови барабинців; 3) нарешті, деяку роль зіграли південносамодійські і частково кетські компоненти. Вперше барабинці згадуються в російських джерелах в 1628 р. Як етнос барабинці склалися у XVIII ст (описані Г. Міллером в 1734 р.).

Релігія[ред. | ред. код]

Барабинці — мусульмани (суніти), іслам утвердився на Барабі на межі XVIII–XIX ст, але і в XX ст. збереглися багато елементів шаманізму (культ духів — господарів води, землі, ліси і тощо).

Традиційні заняття[ред. | ред. код]

Мисливство та рибальство, лише у XVIII ст. у південних груп барабинців стало переважним заняттям скотарство, з к. XIX в. поширюється землеробство.

Культура[ред. | ред. код]

Нащадок Барабинського роду

Коли серед барабинців хтось помирає, то виходять дві жінки з житла, сідають перед дверима і весь час кричать, плачуть, голосять. Найближчі родичі покійного голосять, сидячи в будівлі. Небіжчиків прив'язують до дошки і хоронять у лісі. При похованні жінки розплітають свої коси і рвуть їх, але ніколи не обрізають, нігтями роздряпує собі обличчя до крові.[джерело?]

Дітей, які народжуються мертвими або вмирають невдовзі після народження, ховають інакше. У лісі зрубують верхівку дерева і труну з дитиною прив'язують до такого дереву. Причому він стоїть там до тих пір, поки сам не звалиться. Барабинців не закопують дітей землю тому, що «ці діти ще не ступали на землю і ще не гідні бути в неї заритими».[джерело?]

Барабинці дуже полюбляють курити тютюн. Для цього вони використовують дерев'яні трубки, як якути. Дим вони проковтують і випускають при відригування. Їздять на великих возах. Діти, так само як старі люди, ходять влітку голі до пояса, а взимку — у будинку.[джерело?]

Шлюби у барабинських татар полягають всередині району проживання і в межах їх взаємозв'язків. В даний час спостерігається тенденція зростання змішаних шлюбів, між барабинськими татарами і росіянами, пояснюється це міграційними процесами, активізацією і різноманіттям форм міжетнічної взаємодії, ослабленням стримуючих факторів, таких як наприклад, мовний бар'єр, релігійний фактор.

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Селезнёв А. Г. Барабинские татары: Истоки этноса и культуры. — Новосибирск, 1994.
  • Л. В. Дмитриева, Язык барабинских татар. — Языки народов СССР. Т. II, Москва 1966
  • Л. В. Дмитриева, Язык барабинских татар. Материалы и исследования, Ленинград 1981
  • Татары Западной Сибири. — Народы Сибири, Москва — Ленинград 1956
  • Фоат Тач-Ахметович Валеев, Николай Аркадьевич Томилов. Татары западной Сибири: история и культура. Наука, 1996
  • Барабинские татары: страницы духовной культуры / Ф. Ю. Юсупов, Ф. С. Сайфулина, О. Р. Хисамов, И. Г. Гумеров ; Казан. (Приволж.) федер. ун-т, Ин-т филологии и межкультур. коммуникации. — Казань: Казанский университет, 2013. — 665 с