Мухшинський улус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мухшинський улус (Татарська мова:Muxşa olısı або Naruçat bäklege) був частиною Золотої Орди на теренах сучасних Мордовії, Пензенської і Тамбовської областях Росії у 13-му-15-му сторіччях зі столицею в Мухші. Основна територія улусу була розташована між річками Сура і Цна. При заснуванні улусу населення складалось з мордви і буртасів. Наприкінці історії улусу населення переважно складалося з мішарських татар і мокші. У 1313-1367 роках карбували власні гроші. Населення було здебільшого сільськогосподарським, а також скотарями і ремісниками. У 1360 Тагай-бек завоював улус. Улус став напівнезалежним князівством. У 1367 Мамай завоював це князівство. На початку 15-го сторіччя його остаточно завоювали росіяни.

Дивись також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • [1][недоступне посилання з липень 2019]