Міщарський юрт

Міщарський юрт (тат. Mişär yortı; в російських часописах — Мещерский юрт) був напівнезалежним князівством (улусом, юртом) Золотої Орди в межах Московського, Нижньогородського і Рязанського князівств.

В часи Волзької Булгарії був спочатку заселений мордвою, фіно-угорськими племенами, і буртасами, а пізніше тюркськими народами, що сприйняли іслам.

Спочатку після захоплення монголами в рамках Мухшинського улуса існувало Міщарське (Сараклицьке) баскакство. Через нього проходила величезна данина, що збиралася з північнозахідних руських князівств, розміром у 100 тисяч рублів сріблом, для охорони якої ординські хани створили сторожові загони цненських, кадомських та темниковських татар.

В 1298 Мехмед, син Хусейна, з роду Ширін внаслідок війни хана Токти і темника Ногая мігрував до баскакства, де заснував юрт, що об'єднав мордовців і татар. Столицею Міщарського юрту з 1239 до 1407 року був Сараклич (Сарикилич), що виникло на місці домонгольського городища; потім столицю було перенесено до місця біля сучасного міста Кадома; з 1445 року столицею став Касимов (у московській хроніці Городок-Мещерський/Gorodok-Meşçórski). Юрт поділявся на 4—5 тьми.

1382 року північнсхідну частину юрта великий князь московський Дмитро Іванович купив у хана Тохтамиша. 1387 року Сараклич було сплюндровано Тамерланом. 1389 року як останній власник Сараклича згадується виходець з Орди мурза Бихан Акчура.

В 1393 Тохтамиш віддав чи продав решту Міщарського юрту Великому князівству Моковському.

Після поразки в Суздальській битві в 1445 великий князь московський Василь II віддав цю землю Касимовському ханству. За іншою версією, Касимовське ханство було створено як буферна держава між Казанським ханством і Московією.

Див. також

• Мухшинський улус
• Касимовське ханство