Басюк Станіслав Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Станіслав Басюк
Особові дані
Повне ім'я Станіслав Іванович
Басюк
Народження 16 червня 1936(1936-06-16) (83 роки)
  Полтава
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Позиція воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1957  «Колгоспник» (Полтава) ? (-?)
1958  СКВО (Львів) 4 (-4)
1959–1960  ЦСК МО (Москва) 4 (-4)
1961–1962  «Трудові резерви» 24 (-18)
1962–1965  «Колос» (Полтава) 82 (-?)
1968–1969  «Колос» (Якимівка) 62 (-?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1977–1980  «Колос» (Полтава)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Станіслав Іванович Басюк (нар. 16 червня 1936, Полтава) — український футболіст, воротар.

Народився і виріс у Полтаві. Вихованець місцевої футбольної школи «Іскра» (тренер — Юрій Вінцентик). 1954 року отримав запрошення до новоствореної команди «Колгоспник». 1956 року клуб переміг у Кубку України серед колективів фізичної культури і наступного сезону дебютував серед команд майстрів.

У перший рік військової служби захищав кольори команди зі Львова. У квітні 1959 року отримали травми основний воротар ЦСК МО Борис Разинський та його дублер. За рекомендацією голкіпера «команди лейтенантів» Володимира Никанорова, Басюка терміново викликали до Москви — летів на бомбардирувальнику часів другої світової війни Іл-4.

У складі московських «армійців» провів чотири поєдинки: проти одноклубників з Ростова-на-Дону, команди «Крила Рад» з Куйбишева, московського «Торпедо» і ленінградського «Зеніту»[1]. В останньому матчі отримав тяжку травму — нападник суперників влучив ногою йому в голову. В середині наступного року став гравцем ростовської команди, але за сезон так і не провів жодного лігового матчу.

Два сезони захищав кольори клубу «Трудові резерви» з Луганська, а потім повернувся до Полтави. В шістнаццяти матчах класу «Б» 1964 року не пропустив жодного м'яча, що стало рекордом турніру. Має один з найкращих коефіцієнтів надійності серед українських голкіперів у першостях класу «Б» — 0,87 (142 пропущених м'яча в 162 іграх)[2].

Завершував виступи на футбольних полях у складі іншого «Колоса» — з селища міського типу Якимівка Запорізької області. Від Івана Івановича Горпинка отримав запрошення стати дитячим тренером. В полтаській дитячо-юнацькій школі працює більше сорока років. Найбільш відомими серед його вихованців є Сергій Коновалов, Євген Похлебаєв і Руслан Ротань. Протягом чотирьох років очолював «Колос», в один з найтяжчих періодів в історії полтавської команди.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Профіль. Гравці ФК ЦСКА (Москва). Процитовано 14 червня 2015. 
  2. Полтавский футбол. Как это было... (рос.). UA.футбол. Процитовано 14 червня 2015. 

Посилання[ред. | ред. код]