Професійні виступи розпочав у складі запорізького «Металурга» у 1989 році. 1994 року перейшов до дніпропетровського «Дніпра», у складі якого провів трохи більше двох сезонів. У 1995—1996 роках дніпропетровський клуб тренував німецький спеціаліст Бернд Штанге, який порекомендував гравця наставнику бременського «Вердера». Трансфер Скрипника до німецького клубу відбувся влітку 1996 року, трансферна сума склала 1,5 мільйони німецьких марок.
У німецькому клубі провів 6,5 сезонів, відіграв 137 матчів у Бундеслізі, 16 — в Кубку Німеччини та 6 в єврокубках. Багато ігор пропустив через травми. Рішення про завершення кар'єри гравця прийняв після завершення сезону 2003—2004 у віці 34 років.
Виступав за національну збірну України. Дебютував 7 вересня 1994 року у матчі проти збірної Литви (поразка 0:2). Усього у формі національної збірної провів 24 матчі, відзначився двома забитими голами.
Після завершення ігрової кар'єри 2004 року прийняв пропозицію залишитися в клубній системі «Вердера» в ролі тренера молодіжного складу. 2007 року отримав тренерську ліцензію УЄФА, що дає право тренувати команди Бундесліги.
Навесні 2009 року уклав новий контракт із керівництвом клубу, згідно з яким тренував молодіжну команду «Вердер» U-17 до 2013 року. 18 червня 2013 року очолив команду дублерів бременського клубу.
25 жовтня 2014 року призначений головним тренером «Вердера» (Бремен) після звільнення з цієї посади за незадовільні результати Робіна Дутта[1].
18 вересня 2016 року його було звільнено з посади головного тренера «Вердера» після того як команда програла 3 перші матчі сезону 2016/17. За словами головного директора «Вердера» дане рішення було прийняте по результатам непереконливої гри проти Боруссії з рахунком 4:1.[2]
Україна
«Дніпро»
Словенія
Литва