Баязид

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Шехзаде Баязид (4 травня[1] 1525, Стамбул — †28 листопада 1562) — 4-й син султана Османської імперії Сулеймана I Пишного і Гюррем Хасекі Султан, русинкою за походженням, представник династії османів. Санджак-бей Коньї, Кютахʼї та Амасії

Хлопець з дитинства добре володів шаблею і стріляв із лука, більше віддавав перевагу військовій справі, ніж навчанню. Мав запальний і відвертий характер. З усіх братів найбільше ворогував із Селімом — 3-м сином володаря османської імперії, що був лише на рік старшим за Баязида. На його думку батько любив Селіма більше, ніж його. Ворогували майже все життя.

Баязид, після невдалої спроби вбити Селіма, разом з 12 000 своїх людей переховувався в Персії. Скориставшись допомогою персів, ворогів Османської імперії, він став зрадником. Згодом Сулейман порозумівся з перським шахом, в результаті чого, в обмін на 4 000 золотих монет, прихильників Баязида було вбито, а його самого, разом з чотирма синами, видано посланцям султана. Смертний вирок Баязиду та його синам, який виніс їх батько та дід Сулейман, було виконано 28 листопада 1562 року.

Сім'я[ред.ред. код]

Дружина — Фатма Султан, мати п'ятьох чи шістьох його дітей.

Діти[ред.ред. код]

Сини:

  • Шехзаде Орхан
  • Шехзаде Осман
  • Шехзаде Абдулла
  • Шехзаде Махмуд
  • Шехзаде Мурад

Доньки:

  • Міхрумах Султан
  • Айше Султан
  • Ханзаде Султан
  • Хатідже Султан

Примітки[ред.ред. код]

  1. Таку дату подають усні джерела, називаючи, однак, 1526, а не 1525 рік