Амасья
| Амасья тур. Amasya | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 40°39′ пн. ш. 35°50′ сх. д. / 40.650° пн. ш. 35.833° сх. д.Координати: 40°39′ пн. ш. 35°50′ сх. д. / 40.650° пн. ш. 35.833° сх. д. | ||||
| Країна |
 Туреччина | |||
| Регіон | Амасья | |||
| Столиця для | Амасья, Рум і Понтійське царство | |||
| Площа | 1730 км² | |||
| Населення | 82 200 (2008) | |||
| · густота | 74 осіб/км² | |||
| Агломерація | 128 703 | |||
| Висота НРМ | 411 м | |||
| Водойма | Єшиль-Ирмак[1] | |||
| Міста-побратими | Тулча, Денізлі, Ош, Маніса, Трабзон, Салоніки, Нуук, Лечче, Голвей, Бриндізі, Золінген, Куфштайн, Призрен, Берат, Шемаха | |||
| Телефонний код | (+90) 358 | |||
| Часовий пояс | +2 | |||
| Номери автомобілів | 05 | |||
| GeoNames | 752015 | |||
| OSM | r1837141 ·R | |||
| Поштові індекси | 05000 | |||
| Міська влада | ||||
| Вебсайт | www.amasya.gov.tr | |||
| Мапа | ||||
 | ||||
  Амасья Амасья (Туреччина) | ||||
|
| ||||
|
| ||||
 Амасья у Вікісховищі | ||||
Ама́сья (тур. Amasya, вірм. Ամասիա, грец. Ἀμάσεια) — місто та район у північній Туреччині, центр провінції Амасья. Населення міста — 74 тисячі жителів (2000). Висота над рівнем моря — 411 м.
Амасья розташована у долині річки Єшильирмак; цим зумовлюється м'який клімат. В околицях Амасьї широке розповсюдження одержало вирощування яблук.
Історія[ред. | ред. код]
Античні часи[ред. | ред. код]
З 281 року до н. е. по 26 рік до н. е. Амасья — столиця Понтійського царства. У 63 році до н. е. місто і царство завойовує Римська імперія.
Римсько-візантійський період[ред. | ред. код]
Амасья була захоплена римлянином Лукуллом у 70 р. до н. е.; поступово Понтійське царство разом з Віфінією було перетворено у нову римську провінцію — Віфінія і Понт. До того часу Амасья стала процвітаючим містом, домом мислителів, поетів і письменників. Один з них, Страбон, залишив повний опис Амасьї у I столітті до н. е.
Після поділу Римської імперії імператором Діоклетіаном місто стало частиною Східної Римської імперії (Візантійської імперії). У цей час у місті більшість населення становили греки.
Сельджуцький період[ред. | ред. код]
Після поразки візантійської армії при Манцикерті у 1071 році місто знаходилася у межах Візантії 7 століть. Мала Азія починає поступово втрачати свій християнський і грецький характер. Починається процес її ісламізації й туркізації. Турки просувалися вглиб півострова дуже швидко. У 1075 році турецький емір Данишмендід захопив Амасью й зробив її столицею своєї держави, яка існувала у Малій Азії понад 100 років.[2]
Султан Іконійського султанату, Килич Арслан, захопив місто і приєднав його до своїх володінь. Місто стало центром ісламської культури. Школи, мечеті й інша архітектура цього періоду збереглися дотепер.
У XII столітті, під час воєн Візантії і Іконійського султанату, місто періодично переходило з рук турків у руки візантійців. Остаточно місто стало турецьким лише тільки на початку XIII століття.
Османський період[ред. | ред. код]
Наприкінці XIV століття місто підкорює османський султан Баязид I. Амасья стає важливим містом, тут проводиться навчання дітей султана.
Населення Амасьї за часів правління османів дуже відрізнялося від більшості інших міст в Османській імперії: для того, щоб як слід навчити майбутнього султана, було потрібно детально ознайомити його з більшістю народів імперії. Кожен народ імперії був представлений в Амасьї у специфікованих селищах — понтійське (грецьке) селище, вірменське селище, боснійське селище, татарське селище, турецьке селище, арабське селище, курдське селище тощо.
29 травня 1555 року тут після 40-літньої війни між Османською імперією і Сефевідською Персією було підписано мирний договір про розподіл сфер впливу у Закавказзі: Західна Грузія (Імеретія, Мінгрелія, Гурія і західна частина князівства Самцхе-Саатабаго) та 3ахідна Вірменія відійшли туркам, а Східна Грузія (Картлі, Кахеті, східна частина Самцхе-Саатабаго) і Східна Вірменія — Персії.
Клімат[ред. | ред. код]
| Клімат Амасья (1950 - 2014) | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | |
| Абсолютний максимум, °C | 21,3 | 24,8 | 31,2 | 35,8 | 37,5 | 41,8 | 45,0 | 42,2 | 40,3 | 36,0 | 29,7 | 22,9 | |
| Середній максимум, °C | 6,9 | 9,5 | 14,4 | 20,2 | 24,9 | 28,6 | 31,0 | 31,3 | 27,6 | 21,7 | 14,4 | 8,7 | |
| Середня температура, °C | 2,7 | 4,5 | 8,4 | 13,6 | 17,9 | 21,6 | 24,1 | 24,0 | 20,0 | 14,6 | 8,6 | 4,7 | |
| Середній мінімум, °C | −0,9 | 0,1 | 3,0 | 7,2 | 11,0 | 14,3 | 16,6 | 16,5 | 12,7 | 8,5 | 3,8 | 1,2 | |
| Абсолютний мінімум, °C | −21 | −20,4 | −15,3 | −5,1 | −0,1 | 4,8 | 8,5 | 8,8 | 3,0 | −2,9 | −9,5 | −12,7 | |
| Норма опадів, мм | 48.4 | 38.0 | 46.6 | 56.8 | 51.4 | 36.9 | 14.9 | 9.1 | 20.6 | 35.7 | 45.2 | 55.4 | |
| Кількість днів з опадами | 12,1 | 11,0 | 12,5 | 13,3 | 12,7 | 8,7 | 3,3 | 2,6 | 4,8 | 8,0 | 9,5 | 12,6
| |
Відомі уродженці[ред. | ред. код]
- Феодор Тирон — християнський святий
- Святий Василій Амасійський — ранньохристиянський святий, єпископ м. Амасія, мученик.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- ↑ Історія Туреччини, hrono.ru. Архів оригіналу за 14 квітня 2008. Процитовано 11 вересня 2012.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Амасья |
- Офіційний сайт району [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Інформація про погоду в Амасьї
- Allaboutturkey.com — Амасья [Архівовано 9 травня 2008 у Wayback Machine.]
- Фотографії Амасьї
