Бениця (Лендава)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бениця
Benica
1965 рік
Основні дані
46°30′43″ пн. ш. 16°30′20″ сх. д. / 46.51199400002777651° пн. ш. 16.50580800002777693° сх. д. / 46.51199400002777651; 16.50580800002777693Координати: 46°30′43″ пн. ш. 16°30′20″ сх. д. / 46.51199400002777651° пн. ш. 16.50580800002777693° сх. д. / 46.51199400002777651; 16.50580800002777693
Країна Словенія
Регіон Помурський регіон
Площа 5,2 км²
Населення 78 (2013)
Висота НРМ 155,3 м
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів MS
GeoNames 8989682
OSM 1676403 ·R (Лендава)
Міська влада
Мапа
Мапа
Бениця. Карта розташування: Словенія
Бениця
Бениця
Бениця (Словенія)


CMNS: Бениця у Вікісховищі

Бениця (словен. Benica) — поселення в общині Лендава, Помурський регіон, Словенія.

Географія[ред. | ред. код]

Поселення є найсхіднішим поселенням Словенії. Поселення розташоване на лівому березі річки Мура. Лендава знаходиться за 8 кілометрів на південний схід. Висота над рівнем моря: 155,3 м.

Населення[ред. | ред. код]

У 2011 році перепису населення, в Беніці було 84 жителів.

Населення за переписом населення
1991 рік 2002 рік 2011 рік
86 75 84

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат бореальний. Найтепліший місяць серпень температура +27°C, а найхолодніший грудень +2°C.

Історія[ред. | ред. код]

До територіальної перебудови в Словенії вона входила до старої муніципалітету Лендава.

Історія землі[ред. | ред. код]

У 1379 році родина Банфі отримала цю територію в якості пожертви від короля Угорщини Людовика Угорського. Потім територія перейшла у власність родини Надасді. У 1690 році Палатин Естергазі купив цю територію.

Заснування[ред. | ред. код]

Село було засноване у 1922 році. Його заснували 32 сім'ї, які втратили свої будинки після закінчення Першої світової війни. У Селі було побудовані 33 однакових дерев’яних будинки, 32 будівлі були житлові, а одна стала початковою школою.

Сільське господарство[ред. | ред. код]

У селі вирощували цикорій, Спаржу, різні овочі, а також фрукти. Більше всього вирощували вишню. Урожай продавали в найближчих містах, від Загреба до Марибору. Ще у селі робили молочні продукти вершкове масло і сир.

Спорт[ред. | ред. код]

Після двох світових війн жителі заснували один із перших гімнастичних клубів у Словенії та один із найсильніших у Прекмур'ї - товариство Сокіл. Як член збірної Югославії, один із членів клубу брав участь в Олімпійських іграх у Берліні.

Посилання[ред. | ред. код]