Еліезер Бен-Єгуда

Еліезер Бен-Єгуда
івр. אֱלִיעֶזֶר בֶּן־יְהוּדָה‎
Ім'я при народженні	івр. אליעזר יצחק פרלמן‎ Eliezer Yitzhak Perlman
Народився	7 січня 1858(1858-01-07)[…] Лужки, Дісненський повіт, Віленська губернія, Російська імперія
Помер	16 грудня 1922(1922-12-16)[…] (64 роки) Єрусалим, Сполучене Королівство ·туберкульоз
Поховання	Єврейське кладовище на Оливковій горі
Країна	Російська імперія  Османська імперія  Підмандатна Палестина
Місце проживання	Російська імперія Підмандатна Палестина Османська Палестина
Діяльність	лексикограф, мовознавець, журналіст, грамматик, редактор газети
Галузь	мовознавство
Відомий завдяки	«батько» мови іврит
Alma mater	Daugavpils State Gymnasiumd
Знання мов	іврит, арабська, російська і арамейська
Членство	Hebrew Language Committeed (16 грудня 1922)
Родичі	Solomon Naphtali Hertz Jonasd і Gil Hovavd
У шлюбі з	Девора Бен-Єгуда і Хемда Бен-Єгуда
Діти	Ітамар Бен-Аві і Дола Бен-Єгуда Віттманн
Медіафайли у Вікісховищі

Еліе́зер Бен-Єгу́да (івр. ‏אֱלִיעֶזֶר בֶּן־יְהוּדָה‎), при народженні — Лейзер-Іцхок Перельман; 7 січня 1858, с. Лужки, Віленської губернії — 16 грудня 1922, Єрусалим) — єврейський лінгвіст, «батько сучасної мови іврит». Зробив великий внесок у відродження івриту як розмовної мови, видавав перший щотижневик івритом, був засновником Комітету мови іврит, розпочав публікацію першого повного словника мови.

Життєпис

Еліезер Бен-Єгуда зі своєю дружиною Хемдою, 1912 рік

Народився в селищі Лужки Віленської губернії (зараз Шарковщинський район Вітебської області). З трьох років відвідував хедер — єврейську релігійну початкову школу. В дев'ятирічному віці почав вивчати релігійну гебрейську мову, навчився читати Тору й Талмуд. Своє навчання Еліезер продовжив у єшиві, де вивчав не тільки релігійні, а й світські гебрейські тексти. По закінченні реального училища в місті Двінську (зараз Даугавпілс) у 1878 році вступив на навчання до Сорбонського університету в Парижі, де вивчав медицину, а також історію та політику Близького Сходу. В цьому ж університеті надалі вдосконалював гебрейську мову, граматику. Тоді ж він познайомився з сіоністським рухом і почав усвідомлювати важливість відродження національної мови євреїв.

Свої погляди стосовно відродження національної мови висловив у статті «Важливе питання». Оскільки євреї різних країн спілкувалися різними мовами, він вважав відродження національної мови євреїв не тільки корисним і можливим з практичної точки зору, а й заходом консолідації для розбудови нації. З першими сіоністами виїхав до Палестини, де змінив своє ім'я на Еліезер Бен-Єгуда та почав втілювати ідею відродження мови на практиці. В сім'ї єдиною мовою спілкування був іврит, над відродженням якого він працював багато років. Його син Бен-Ціон Бен-Єгуда був першим ізраїльтянином, для кого іврит був рідною мовою, оскільки іншої він не знав і спілкувався тільки нею. Для навчання своїх дітей мови сім'я жила в цілковитій мовній ізоляції, де вживався тільки іврит.

У своїй діяльності в Палестині Бен-Єгуда добився того, щоб у школі, де він викладав, деякі предмети викладалися винятково івритом. У 1884 році під його керівництвом почала виходити газета мовою іврит — «Га-Цеві» («Олень»). У 1890 році засновано «Комітет мови іврит», де він і головував до самої смерті. Комітет, згодом у 1920 році реорганізовано в Академію мови іврит, що зараз є головним центром дослідження та регулювання івриту. З 1910 року працював над словниками івриту, однак не закінчив, оскільки мова продовжувала розвиватися і збільшувався обсяг словникової інформації. 29 жовтня 1922 року іврит, разом з арабською та англійською мовами, проголошено однією з офіційних мов Британського мандату в Палестині. Це сталося великою мірою завдяки клопотанням Бен-Єгуди.

Еліезер Бен-Єгуда помер у Єрусалимі 16 грудня 1922 року від туберкульозу.

Посилання

• Батько сучасного івриту (рос.)
• Еліезер Бен-Єгуда: відродження иврита (рос.)
• Бен-Иехуда Эли‘эзер // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)