Бобричі
село Бобричі | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Житомирська область |
Район | Коростенський район |
Громада | Лугинська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA18060110040089218 |
Основні дані | |
Населення | 135 (2001) |
Площа | 0,59 км² |
Густота населення | 228,81 осіб/км² |
Поштовий індекс | 11314[1] |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°08′52″ пн. ш. 28°14′42″ сх. д. / 51.14778° пн. ш. 28.24500° сх. д.Координати: 51°08′52″ пн. ш. 28°14′42″ сх. д. / 51.14778° пн. ш. 28.24500° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
182 м |
Водойми | р. Жерев |
Місцева влада | |
Адреса ради | вул. Михайла Грушевського, буд. 2-А смт Лугини, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11301 |
Карта | |
Мапа | |
Бо́бричі (раніше — Бобрики, Бобричики) — село в Україні, у Лугинській селищній територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Кількість населення становить 135 осіб (2001). У 1923—59 роках — адміністративний центр однойменної сільської ради.
В кінці 19 століття в селі проживало 369 мешканців, дворів — 63[2], у 1906 році — 435 жителів та 71 двір[3], у 1910 році — 407 осіб[4].
Станом на 1923 рік в поселенні налічувалося 114 дворів та 594 мешканці[5], у 1924 році — 636 осіб (з перевагою населення німецької національности), 143 двори[6].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 205 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 135 осіб[7].
Раніше — Бобрики (пол. Bobryki), у 1581 році входило до велідницького маєтку Кмітів, в 1595 — Друцьких, Горських, у 1628 році — Сапігів.
Колишнє лютеранське поселення (колонія) Бобритц (нім. Bobritz), розміщувалося за 45 км північно-західніше Житомира, належало до лютеранської парафії у Геймталі[4].
В кінці 19 століття — село Лугинської волості Овруцького повіту, за 57 верст від Овруча, лежить на річці Жерев. Входило до православної парафії у Червоній Волоці (пол. Krasnowłoka), до котрої було 2 версти. Власність Потоцьких[2][8].
У 1906 році — сільце Лугинської волості (2-го стану) Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Овруч, становила 57 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в містечку Іскорость[3].
У березні 1921 року сільце, в складі волості, включене до новоутвореного Коростенського повіту. В 1923 році увійшло до складу новоствореної Бобрицької сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Лугинського району Коростенської округи; адміністративний центр ради[9]. Розміщувалося за 12 верст від районного центру, міст. Лугини[5].
5 березня 1959 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 161 «Про ліквідацію та зміну адміністративно-територіального поділу окремих сільських рад області», Бобрицьку сільську раду ліквідовано, с. Бобричі підпорядковано Червоноволоцькій сільській раді Лугинського району. 30 грудня 1962 року, в складі сільської ради, село включене до Олевського району Житомирської області. 8 грудня 1966 року повернуте до складу відновленого Лугинського району[9].
23 липня 1991 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української РСР № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР…», село віднесене до зони гарантованого добровільного відселення (третя зона) внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС[10].
У жовтні 2017 року село увійшло до складу Лугинської селищної територіальної громади Лугинського району Житомирської області[11]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Коростенського району Житомирської області[12].
- ↑ Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 22 лютого 2020.
- ↑ а б Bobrycze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 171. (пол.)
- ↑ а б Список населених місць Волинської губернії. Житомир:Волинська губернська типографія.1906 (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . с. 160. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 22 квітня 2022.
- ↑ а б Упор. В.Ф. Дизендорф. Бобритц/Bobritz // Немцы России. Населенные пункты и места поселения (PDF). https://wolgadeutsche.net/ (російська) . Москва:«ЭРН», 2006. с. 68. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 30 травня 2023.
- ↑ а б Матеріали з адміністративно-територіального поділу Волинської губернії 1923 року (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Волинський губернський відділ управління. Житомир. 1923. с. 4, 124. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 22 квітня 2022.
- ↑ Національні меншості на Україні (PDF). Інститут історії України НАН України. Харків, 1925. с. 16. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 30 травня 2023.
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 22 квітня 2022.
- ↑ Н. Теодорович. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том I. Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский (PDF) (російська) . Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1888. с. 420. Процитовано 22 березня 2023.
- ↑ а б Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 8, 205, 561. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 22 квітня 2022.
- ↑ Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи». Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 26 січня 2023.
- ↑ Лугинська селищна об’єднана територіальна громада. https://decentralization.gov.ua/. Архів оригіналу за 1 травня 2021. Процитовано 17 січня 2021.
- ↑ Про утворення та ліквідацію районів. http://www.golos.com.ua/. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 22 квітня 2022.
- Погода в селі Бобричі [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]