Бобричі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Бобричі
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Коростенський район
Громада Лугинська селищна громада
Код КАТОТТГ UA18060110040089218
Основні дані
Населення 135 (2001)
Площа 0,59 км²
Густота населення 228,81 осіб/км²
Поштовий індекс 11314[1]
Географічні дані
Географічні координати 51°08′52″ пн. ш. 28°14′42″ сх. д. / 51.14778° пн. ш. 28.24500° сх. д. / 51.14778; 28.24500Координати: 51°08′52″ пн. ш. 28°14′42″ сх. д. / 51.14778° пн. ш. 28.24500° сх. д. / 51.14778; 28.24500
Середня висота
над рівнем моря
182 м
Водойми р. Жерев
Місцева влада
Адреса ради вул. Михайла Грушевського, буд. 2-А смт Лугини, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11301
Карта
Бобричі. Карта розташування: Україна
Бобричі
Бобричі
Бобричі. Карта розташування: Житомирська область
Бобричі
Бобричі
Мапа
Мапа

Бо́бричі (раніше — Бобрики, Бобричики) — село в Україні, у Лугинській селищній територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Кількість населення становить 135 осіб (2001). У 1923—59 роках — адміністративний центр однойменної сільської ради.

Населення

[ред. | ред. код]

В кінці 19 століття в селі проживало 369 мешканців, дворів — 63[2], у 1906 році — 435 жителів та 71 двір[3], у 1910 році — 407 осіб[4].

Станом на 1923 рік в поселенні налічувалося 114 дворів та 594 мешканці[5], у 1924 році — 636 осіб (з перевагою населення німецької національности), 143 двори[6].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 205 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 135 осіб[7].

Історія

[ред. | ред. код]

Раніше — Бобрики (пол. Bobryki), у 1581 році входило до велідницького маєтку Кмітів, в 1595 — Друцьких, Горських, у 1628 році — Сапігів.

Колишнє лютеранське поселення (колонія) Бобритц (нім. Bobritz), розміщувалося за 45 км північно-західніше Житомира, належало до лютеранської парафії у Геймталі[4].

В кінці 19 століття — село Лугинської волості Овруцького повіту, за 57 верст від Овруча, лежить на річці Жерев. Входило до православної парафії у Червоній Волоці (пол. Krasnowłoka), до котрої було 2 версти. Власність Потоцьких[2][8].

У 1906 році — сільце Лугинської волості (2-го стану) Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Овруч, становила 57 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в містечку Іскорость[3].

У березні 1921 року сільце, в складі волості, включене до новоутвореного Коростенського повіту. В 1923 році увійшло до складу новоствореної Бобрицької сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Лугинського району Коростенської округи; адміністративний центр ради[9]. Розміщувалося за 12 верст від районного центру, міст. Лугини[5].

5 березня 1959 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 161 «Про ліквідацію та зміну адміністративно-територіального поділу окремих сільських рад області», Бобрицьку сільську раду ліквідовано, с. Бобричі підпорядковано Червоноволоцькій сільській раді Лугинського району. 30 грудня 1962 року, в складі сільської ради, село включене до Олевського району Житомирської області. 8 грудня 1966 року повернуте до складу відновленого Лугинського району[9].

23 липня 1991 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української РСР № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР…», село віднесене до зони гарантованого добровільного відселення (третя зона) внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС[10].

У жовтні 2017 року село увійшло до складу Лугинської селищної територіальної громади Лугинського району Житомирської області[11]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Коростенського району Житомирської області[12].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 22 лютого 2020.
  2. а б Bobrycze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 171. (пол.)
  3. а б Список населених місць Волинської губернії. Житомир:Волинська губернська типографія.1906 (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . с. 160. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 22 квітня 2022.
  4. а б Упор. В.Ф. Дизендорф. Бобритц/Bobritz // Немцы России. Населенные пункты и места поселения (PDF). https://wolgadeutsche.net/ (російська) . Москва:«ЭРН», 2006. с. 68. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 30 травня 2023.
  5. а б Матеріали з адміністративно-територіального поділу Волинської губернії 1923 року (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Волинський губернський відділ управління. Житомир. 1923. с. 4, 124. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 22 квітня 2022.
  6. Національні меншості на Україні (PDF). Інститут історії України НАН України. Харків, 1925. с. 16. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 30 травня 2023.
  7. Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 22 квітня 2022.
  8. Н. Теодорович. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том I. Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский (PDF) (російська) . Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1888. с. 420. Процитовано 22 березня 2023.
  9. а б Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 8, 205, 561. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 22 квітня 2022.
  10. Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи». Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 26 січня 2023.
  11. Лугинська селищна об’єднана територіальна громада. https://decentralization.gov.ua/. Архів оригіналу за 1 травня 2021. Процитовано 17 січня 2021.
  12. Про утворення та ліквідацію районів. http://www.golos.com.ua/. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 22 квітня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]