Великий Дивлин
| село Великий Дивлин | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Коростенський район |
| Громада | Лугинська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA18060110080077605 |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1645 |
| Населення | 836 (2001) |
| Площа | 3,02 км² |
| Густота населення | 276,82 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 11331 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°04′48″ пн. ш. 28°06′22″ сх. д. / 51.08000° пн. ш. 28.10611° сх. д.Координати: 51°04′48″ пн. ш. 28°06′22″ сх. д. / 51.08000° пн. ш. 28.10611° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
197 м |
| Водойми | р. Жерев |
| Найближча залізнична станція | Білокоровичі |
| Відстань до залізничної станції |
6 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Михайла Грушевського, 2-А, смт Лугини, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11301 |
| Карта | |
  Великий Дивлин | |
 Великий Дивлин | |
| Мапа | |
| |
Вели́кий Дивлин — село в Україні, у Лугинській селищній територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Чисельність населення становить 836 осіб (2001). У 1923—2017 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради.
Загальна інформація[ред. | ред. код]
Розташоване за 25 км південно-західніше Лугин, за 6 км від залізничної станції Білокоровичі, на річці Жерев[1].
Населення[ред. | ред. код]
Наприкінці 19 століття кількість населення становила 458 осіб, дворів — 81[2].
Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 596 осіб, з них: православних — 562, чоловіків — 288, жінок — 308[3].
У 1906 році у селі налічувалося 606 мешканців, дворів — 96[4], у 1923 році — 178 дворів та 990 мешканців[5].
Станом на 1972 рік кількість населення становила 1 261 особу, дворів — 343[1].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 968 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 836 осіб[6], з них 99,76 % зазначили рідною українську мову, 0,12 % — російську, а 0,12 % — іншу[7].
Історія[ред. | ред. код]
Станом на 1645 рік, селом Дивлин (пол. - Diwlin) в Овруцькому повіті Київського воєводства володів руський (український) шляхтич Самуель Матвійович Немирич. Тоді ж віддав його на 3 роки в заставну оренду Петрові Суринові та його дружині Анні Ставецькій.[8]
Перша згадка на мапі України під назвою "Diewlin" — 1665 рік[9] Населений пункт на мапі знайшов місцевий вчитель історії Сергій Медведський в 2020 році. Завдяки цій знахідці Великий Дивлин "постарів" на 193 роки. Також, було віднайдено згадку про населений пункт і на пізнішій мапі, зокрема на Li Palatinati di Braclaw e Kiowia 1781 року[10]. Пізніші згадки — 1858 рік[1].
У другій половині 19 століття — сільце Жубровицької волості Овруцького повіту Волинської губернії, входило до православної парафії у Білокуровичах (6 верст)[11].
Наприкінці 19 століття — сільце Жубровицької (згодом — Білокоровицька) волості Овруцького повіту, біля витоку Жерева, за 63 версти від Овруча, православна парафія — Білокоровичі[2].
У 1906 році — село Білокуровицької волості (4-го стану) Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Овруч, становила 68 верст, до волосного центру, с. Білокуровичі — 7 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розміщувалося в Іскорості[4].
У березні 1921 року, в складі волості, увійшло до новоутвореного Коростенського повіту Волинської губернії. У 1923 році включене до складу новоствореної Великодивлинської сільської ради, яка, 7 березня 1923 року, включена до складу новоутвореного Олевського району Коростенської округи, адміністративний центр ради[12]. Розміщувалося за 40 верст від районного центру, містечка Олевськ[5]. 25 січня 1926 року, в складі сільської ради, увійшло до Лугинського району Коростенської округи[12].
Під час німецько-радянської війни участь у бойових діях брали 279 місцевих жителів, з них 150 осіб загинуло, 127 — нагороджено орденами і медалями. На їх честь у селі встановлено два обеліски Слави.
В радянські часи у селі діяла центральна садиба колгоспу, який обробляв 2 591,1 га угідь, в тому числі 1 305,6 га ріллі, 986 га луків та пасовищ. У господарстві вирощували зернові й технічні культури, розвивало м'ясо-молочне тваринництво, був млин. 64 колгоспники нагороджені орденами й медалями.
В селі були середня школа, клуб, 2 бібліотеки із книжковим фондом 10 тисяч примірників, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку, 3 магазини[1].
30 грудня 1962 року, в складі сільської ради, передане до Олевського району, 8 грудня 1966 року повернуте до складу відновленого Лугинського району Житомирської області[12].
23 липня 1991 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української РСР № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР…», село віднесене до зони гарантованого добровільного відселення (третя зона) внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС[13].
9 серпня 2016 року увійшло до складу новоствореної Лугинської селищної територіальної громади Лугинського району Житомирської області[14]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Коростенського району Житомирської області[15].
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Скидан Аліна Олексіївна (нар. 1994) — українська футболістка.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Історія міст і сіл Української РСР. Великий Дивлин, Лугинський район, Житомирська область. Історія міст і сіл Української РСР. Процитовано 21 травня 2023.
- ↑ а б Diwlin // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 411. (пол.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська) . Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 20. Процитовано 21 травня 2023.
- ↑ а б Список населенных мест Волынской губернии (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир:Волинська губернська типографія, 1906. с. 163. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 21 травня 2023.
- ↑ а б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 114. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 21 травня 2023.
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 21 травня 2023.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2015.
- ↑ Taras Hodun. Історія Рівненщини (польська) .
- ↑ Мапа Haute Volhynie, ou Palatinat de Lusuc, 1665 (французька) .
- ↑ Li Palatinati di Braclaw e Kiowia. 1781 (валійська) .
- ↑ Н. Теодорович. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том I. Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский (PDF) (російська) . Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1888. с. 415. Процитовано 21 травня 2023.
- ↑ а б в Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 8, 220. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 21 травня 2023.
- ↑ Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи». Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 23 травня 2023.
- ↑ Великодивлинська сільська рада Житомирська область, Лугинський район. Процитовано 17 травня 2020.
- ↑ Про утворення та ліквідацію районів. Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 21 травня 2023.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Великий Дивлин [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
| ||||||||