Бовсуни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Бовсуни
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Лугинський
Рада/громада Бовсунівська сільська рада
Код КОАТУУ 1822880401
Основні дані
Засноване 1250
Населення 974
Площа 4,96 км²
Густота населення 196,37 осіб/км²
Поштовий індекс 11323
Телефонний код +380 4161
Географічні дані
Географічні координати 51°04′40″ пн. ш. 28°27′25″ сх. д. / 51.07778° пн. ш. 28.45694° сх. д. / 51.07778; 28.45694Координати: 51°04′40″ пн. ш. 28°27′25″ сх. д. / 51.07778° пн. ш. 28.45694° сх. д. / 51.07778; 28.45694
Середня висота
над рівнем моря
182 м
Водойми р.Жерев
Місцева влада
Адреса ради 11323, Житомирська обл., Лугинський р-н, с.Бовсуни, вул.Центральна,76 , тел. 9-52-34
Карта
Бовсуни. Карта розташування: Україна
Бовсуни
Бовсуни
Бовсуни. Карта розташування: Житомирська область
Бовсуни
Бовсуни
Мапа

Бовсуни у Вікісховищі?

Бовсуни́ — село в Україні, в Лугинському районі Житомирської області. Розташоване за 3 км на схід від районного центру та за 10 км від найближчої залізничної станції Лугини. Дворів — 460. Населення становить — 974 чоловік. Сільраді підпорядковані села Діброва і Солов'ї.

Історія села[ред. | ред. код]

Василівська церква (1791)

Поблизу села Бовсуни знайдено поселення доби неоліту та бронзи, є група курганів. Перша згадка про село датована 6 липня 1518 року. Король польський і великий князь литовський Сигізмунд I Старий (1506–1541) підтвердив чинність грамоти великого князя литовського Вітовта (1392–1430), удільного київського князя Олелька Володимировича (1440–1455), великого князя литовського (з 1440 р.) і короля польського (з 1447 р.) Казимира ІV Ягеллончика та роздільного акта, складеного віленськими воєводами на чолі з Андрієм Якубовичем Немировичем. Цим самим засвідчено право групи київських зем'ян (шляхтичів) на володіння землею, й зокрема Прокопа Болсуновича — «на ґрунтом Болсуновским або Чорногубовским». За висновками вчених, бовсунівські землі в давнину називалися чорногубівськими, оскільки село заснував Болсун (Чорногуб). Його нащадки стали Чорногубовичі, Болсуновичі або Болсуни. Потім власники «ґрунту» йменувалися Болсуновськими. Це прізвище потім дещо видозмінилося і багато жителів Бовсунів відтоді — Бовсунівські. Під назвою Чорногубівського село згадується і в описі-переліку (1545 р.) приписаних до Овруцького замку бояр, міщан та зем'ян. Першу церкву в Бовсунах зведено у XVI ст. У цей період православна віра посідала чільне місце в суспільному житті краю. Жителі села брали активну участь у Національно-визвольній війні українського народу під проводом Б. Хмельницького (1648–1657 рр.).

Нащадок Болсуна-Чорногуба Іван Виговський відомий як генеральний писар Війська Запорозького, гетьман України (1657–1659 рр.). Його рід певний час був пов'язаний із с. Вигів (нині — Коростенського району). За архівними документами у с. Бовсуни, що належали до шляхетських сіл, а також у селах Літки, Радогоща, Остапи, приписаних до Київського Микільського пустинного монастиря, взимку «квартирував» козацький загін Андрія Романовича. На кінець XVIII ст. припадає спорудження в с. Бовсуни нової церкви. Її збудували на честь Василія Великого коштом прочан Бовсунівських і Невмержицьких. Архівні матеріали свідчать, що у 1890 році при Василівському храмі у с. Бовсуни відкрилась церковно-приходська однокласна школа. У 20-х роках ХХ ст. трудову чотирирічну школу, а в 1931 р. почалося будівництво типової семирічки. Радянську владу встановлено у 1918 році. В 1921 році був утворений сільський революційний комітет. У 1925 р. створено сільську раду. Селяни-бідняки створили комітет незаможних селян, куди входило 6 чоловік. Також було створено ТСОЗи (товариства, в яких землю обробляли спільно), а в 1928 році організовано сільськогосподарську артіль.[1]

Голодомор[ред. | ред. код]

Село Бовсуни у 1932–1933 рр. входило до складу Бовсунівської сільради Лугинського району Київської області. За даними сільради, у 1932–1933 рр. загинуло 50 чол., на сьогодні встановлено імена 29 чол.

Друга Світова війна[ред. | ред. код]

Пам'ятник загиблим у Другій світовій війні

У нацистсько-радянській війні взяли участь 288 жителів села. За мужність і відвагу, проявленні в боротьбі з гітлерівськими окупантами, 67 чоловік удостоєно високих урядових нагород. На фронтах і в тилу ворога загинуло 160 воїнів-односельців. Героїчний подвиг на підступах до Берліна здійснив житель села Павло Бовсунівський. Посмертно йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Ім'ям героя названа сільська середня школа. Тут створено куточок, де зберігаються його особисті речі, фотографії, копія нагородного листа. У 1946 року встановлено пам'ятник на честь воїнів, які загинули під час визволення села від німецько-нацистських загарбників.

Економіка села[ред. | ред. код]

За радянської влади у Бовсунах розміщалася центральна садиба колгоспу ім. І. В. Мічуріна, за яким закріплено 3699 га землі, з них 2844 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 2003 га орної землі, 363 га лісу. Вирощують зернові культури, картоплю, льон, городину, фрукти, розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. У 1938 року в господарстві створено сортодослідний сад північних районів України випробування і розповсюдження плодово-ягідних культур загальною площею 85 га. Тут вирощується і випробовується понад 300 сортів яблунь, 85 груш, 50 плодово-ягідних культур. З допоміжних підприємств є млин, електростанція.

У селі розміщувалась центральна садиба СТОВ «Бовсуни», за яким закріплено було 1692 га землі. Вирощували зернові культури, картоплю, городину. Тваринництво мало м’ясо-молочний напрям. З 2011 року колективного господарства в с. Бовсуни не існує.

Освіта та культура[ред. | ред. код]

На території села працюють середня школа з консультативним пунктом, де 24 вчителі навчають понад 60 учнів, клуб, дві бібліотеки з фондом понад 9 тис. книг, медпункт, відділення Укрпошта, книжковий кіоск, два магазини.

21 листопада 1998 року с. Бовсуни відзначали 100-ліття своєї школи, яка з 1961 року носить ім’я свого учня Героя Радянського Союзу П.П. Бовсунівського. На торжества прибули керівники району, з Казахстану прилетів син Героя. За їх участі біля головного корпусу школи відбулося відкриття пам’ятника П.П. Бовсунівському.

З 2009 року Бовсунівська ЗОШ І-ІІІ ступенів отримала назву Бовсунівський навчально - виховний комплекс"Школа- дитячий садок" імені Павла Пилиповича Бовсунівського, директором якої до 2015 року була Гурманчук В.О. На даний час директором школи є Вербицький В.С. За успіхи в праці 57 трудівників села нагороджено орденами й медалями Союзу PCP.

Персоналії[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]