Боричівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Боричівка
Церква в Боричівці (колишній костел)
Церква в Боричівці (колишній костел)
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Теребовлянський район
Рада/громада Теребовлянська міська рада
Код КОАТУУ 6125010101
Облікова картка Боричівка 
Основні дані
Населення 550
Площа 2.506 км²
Густота населення 219.5 осіб/км²
Поштовий індекс 48100
Телефонний код +380 3551
Географічні дані
Географічні координати 49°19′44″ пн. ш. 25°45′58″ сх. д. / 49.32889° пн. ш. 25.76611° сх. д. / 49.32889; 25.76611Координати: 49°19′44″ пн. ш. 25°45′58″ сх. д. / 49.32889° пн. ш. 25.76611° сх. д. / 49.32889; 25.76611
Середня висота
над рівнем моря
315[1] м
Водойми Боричівка
Відстань до
районного центру
10 км
Місцева влада
Адреса ради 48100, Тернопільська обл., м.Теребовля вул.Шевченка, 8
Карта
Боричівка is located in Україна
Боричівка
Боричівка
Боричівка is located in Тернопільська область
Боричівка
Боричівка

Боричі́вка — село Теребовлянського району Тернопільської області. Підпорядковане Теребовлянській міськраді (з 1961). З осені 2007 року громада села вимагала створення окремої Боричівської сільської ради[2]. Проте станом на 2011 рік було припинено цю ініціативу.

Розташоване над річкою Боричівкою — притокою Гнізни.

Історія[ред.ред. код]

В «Актах гродських і земських» є згадка про село Боричівка Теребовельського повіту від 28 квітня 1455 року.[3]

Село засноване польськими колоністами у XVII ст., можливо на місці давнішого і зруйнованого татарами. Землі належали монастирю Кармелітів у Теребовлі з (приблизно) 1635 року. До 1668 р. село входило до складу Теребовлянського староства; 1668 р. за сприяння теребовлянського старости Рафала Казімєжа Маковєцького було виключене зі складу Теребовлянського староства.[4] У довоєнний час в селі існував фільварок цього монастиря, якому належало приблизно половина землі (130 гектарів з 310). Після приходу радянської влади землі були роздані селянам, але вже наступного року створено колгосп «Сталінський шлях» (голова колгоспу Свідерський).

В часи Другої Речі Посполитої село спочатку утворювало власну сільську гміну Боричівка, а в рамках реформи самоврядування з 1 серпня 1934 увійшла до сільської гміни Лошнів[5].

До закінчення Другої світової війни населення Боричівки було переважно польським. Проте 1945 року воно було репатрійоване до Польщі. Натомість в село були заселені українські переселенці з Польщі, переважно з села Теплиці Ярославського повіту.

Докладніше: Теплиці

1946 року створено сільську раду, головою обрано Грода Івана Андрійовича. З 1961 року село підпорядковане Теребовлянській міській раді. Того ж року було ліквідовано колгосп «Сталінський шлях» (відновлений 1947 р.). Останній голова колгоспу — Федірко Теодор Іванович. Боричівський колгосп було приєднано до радгоспу «Сади» (Сади — передмістя Теребовлі)[6]

У 2001 році населення становило 550 осіб[7]. 1996 рік — 615 чоловік. Кінець XIX ст. — більше 900

У міжвоєнний період зусиллями селян і з допомогою монастиря кармелітів з Теребовлі було побудовано костел. 1935 рік — будівництво дзвіниці за кошти Марціна Табаки.

Поблизу Боричівки виявлено археологічні пам'ятки черняхівської куьтури.

До села свого часу було приєднано хутір Дубина.

1996 року поблизу села було створено Боричівський орнітологічний заказник площею 14,2 га.

Мікротопоніми[ред.ред. код]

  • Безедня,
  • Дзвинюха,
  • Млиниска[8].
  • Швабівка
  • Глинники.

Поширені прізвища[ред.ред. код]

Поширені прізвища: Волошин, Келєр, Китайчук, Ксьонжек, Куштра[8].

Освіта і культура[ред.ред. код]

До війни в селі працювала двокласова початкова школа. З приходом радянської влади було відкрито початкову школу з українською мовою навчання. 1945 — знову запрацювала початкова школа, а з 50их — семирічка. Будівництво нового будинку школи завершено 1971 р. Зараз у селі діє загальноосвітня школа І-ІІ ступенів. Також є бібліотека.

Відомі люди[ред.ред. код]

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • О 11 год. 22 травня 2006 року біля с. Боричівка при проведені земляних робіт було виявлено 6 артилерійських снарядів часів нім.-рад. війни[9].

Див. також[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://weather.in.ua/ua/ternopol'skaja/1814
  2. http://www.wz.lviv.ua/print.php?atid=60461
  3. № 2760
  4. А. Betlej. Kościoł p. w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii i klasztor OO. Karmelitów Trzewiczkowych w Trembowli // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.— Kraków: «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2009.— Cz. I.— tom 17.— 508 s., 806 il.— S. 353. ISBN 978-83-89273-71-0 (пол.)
  5. Dz.U. 1934 nr 68 poz. 635. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu trembowelskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie.
  6. Михайло Гончарук. Боричівка / Історія міст і сіл Теребовлянщини. Тернопіль: Збруч, 1997. — С.298-300
  7. «Тернопільський Енциклопедичний Словник», том І, стор. 171
  8. а б Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971. — стор. 174
  9. http://www.mns.gov.ua/daily/showdailyarchive.php?day=27&month=5&year=2003&p=1

Посилання[ред.ред. код]