Булах Григорій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Григорій Іванович Булах
Григорій Булах

Григорій Булах
При народженні Григорій Іванович Булах
Народження 10 квітня 1938(1938-04-10) (79 років)
 
Національність українець
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Мова творів українська
Рід діяльності поет, перекладач, художник
Нагороди та премії

Григо́рій Іва́нович Була́х (нар. 10 квітня 1938, село Піски Лохвицького району Полтавської області) — український поет, перекладач, прозаїк, майстер художнього слова, Народний артист України.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 10 квітня 1938 р. в с. Піски Лохвицького району на Полтавщині. Батько Іван Дмитрович (1911-1981 рр) - залізничник; мати Палажка Гаврилівна (1912-1981 рр) - домогосподарка; дружина Ольга Миколаївна (1949) — педагог, громадянка Словаччини.

Закінчив Пісківську загальноосвітню школу.

З 1956 по 1961 рік навчався у Лохвицькому технікумі харчової промисловості (м. Заводське) за спеціальністю механік.  У чей же час працює слюсарем контрольно-вимірювальної апаратури на Лохвицькому спиртовому заводі (м.Заводське).

З 1961 по 1965 рік навчався на акторському факультеті Київського інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого за спеціальністю актор драми.

1977 рік — Заслужений артист УРСР.

1981 — 1982 рр. вищі курси з питань економіки для керівних кадрів.

З 01.07.1982 року член Національної спілки письменників України.

1988 рік — нагороджений Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР.

У 1990—1996 рр. — автор і ведучий програми "Живе слово" на Українському телебаченні.

1994—1998 рр. — член Центрального правління Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка.

1993 рік — Народний артист України.

1996 рік — керівник творчо - мистецької групи з питань роз'яснення положень проекту Конституції України.

1998 рік — завідуючий ідеологічного відділу Партії національно - економічного розвитку України.

1988 рік — нагороджений Орденом "За заслуги" III ступеня.

17 травня 1997 року Григорія Булаха було обрано академіком Української академії оригінальних ідей.

18.12.1997 року зареєстрований кандидатом у народні депутати України по багатомандатному виборчому округу від Партії національно - економічного розвитку України, № 33 у виборочу списку.

26.01.1998 року зареєстрований кандидатом в народні депутати України, одномандатний виборчий округ № 218, м.Київ від Партії національно - економічного розвитку України.

Свій внесок у розвиток української культури, виховання громадянина - патріота Григорій Булах примножував також як заступник голови Правління "Шевченківський фонд — XXI століття" при Комітеті з Національної премії України імені Тараса Шевченка, шеф-редактором всеукраїнської газети "Християнська Україна", головою Свято-Успенської парафії міста Києва.

Літературна творчість[ред.ред. код]

Обкладинка книжки "Дзвони Софії"
"Дзвони Софії" - подарована односельцям
Збірка "Нурт" для земляків

Багатогранна творчість Григорія Булаха визначальною мірою зросла, розвивається на ґрунті художньої творчості українських митців, набутки яких він натхненно пропагує. Це його сподвижництво в царині художнього слова не раз високо поціновували видатні українські письменники га критики.[1]

Академік Іван Дзюба, зокрема, зауважував, що

своєрідність творчого і громадянського обличчя, захоплення українською класикою та сучасною літературою дали Григорієві Булаху своєрідну "детонацію": під впливом митця-інтерпретатора в ньому озвався літератор-творець
[1]

Рецензуючи першу поетичну книжку поета «Світанкова зоря», Петро Осадчук означив, що вона, з'явившись на літературному обрії,

досить виразно осяяла нове поетичне ім'я - Григорій Булах, яке, будемо сподіватися, чимдалі яскравішатиме і не загубиться серед численних зірок і сузір 'їв у високому небі нашої літератури
[2]

Поет Дмитро Павличко у вступному слові до книжки відзначає, що Григорій Булах

...торкає лагідно струну інтимних почувань, він взагалі вміє говорити ніжно й ласкаво. 1 справді, як не згадати ніжного й тривожного автора «Червоної зими», коли читаєш рядки
[2]
«

День стоїть налитий,

Як весільна чара.

Промені барвисті —

Ніби рушники.

День такий сьогодні —

Зовсім незвичайний!

Сипонув з палітри

Жар на вишняки


 »

У передмові до книги Григорія Булаха "Нурт" відомий письменник Юрій Мушкетик, оглядаючи творчий шлях митця, зазначає:

Він далеко не використав своїх потенцій, набутих за життя тем, поле його далеко не вижате, а людина він експресивна, сповнена енергії, вибухова, і все це дає нам підстави сподіватися від нього нових ужинків поетичних і прозових. Тож побажаємо йому сягнистого кроку, невтомності, удач на важкій дорозі пошуку Добра та Істини
[3]

Пісні звучать в програмах радіо і телебачення, репертуарі художніх колективів, відомих майстрів мистецтва Дмитра Гнатюка, Софії Ротару, Віталія Білоножка, Павла Дворського, Володимира Бистрякова, Лідії Михайленко, Назарія та Дмитра Яремчуків, Фемія Мустафаєва, Алли Кудлай, Василя Волощука, Семена Торбенка.

Книги[ред.ред. код]

  • "Дзвони Софії" (героїко - патріотичні поезії) (1999)
  • "Світанкова зоря"
  • "Злива"
  • "Українська поезія 20-х років"
  • "М.Ситник. Катам наперекір" (про національно - визвольні змагання в Україні)
  • Збірка віршів "Світанкова зоря" (1979)
  • Книга новел "Злива" (1982)
  • "Нурт" Поезії. Проза. Есе (1998)

Пісні[ред.ред. код]

  • Україно, моя вишивана
  • Дзвони Софії
  • Зелений клин
  • Краю мій лелечий
  • Батькова сорочка
  • Музика стремен
  • Молитва
  • Мово моя

Перекладацька діяльність[ред.ред. код]

Добре володіє словацькою та чеською мовами.

Міжнародна діяльність[ред.ред. код]

Значним є внесок українського митця у розвиток міжнародного культурного співробітництва, зокрема, із братньою Словаччиною. Він є безпосереднім ініціатором випуску багатомільйонним тиражем у Празі ювілейних поштових марок Т. Г. Шевченка і у Києві - словацького поета П. Й. Шафарика.

Видання за ініціативи і безпосередньої участі Григорія Булаха праці словацького письменника-українознавця, очевидця і літописця Полтавської битви 1709 року Даніела Крмана "Подорожній щоденник (Itinerarium 1708 - 1709)" схвально оцінив екс - Президент України Л. Д. Кучма, нагородивши його орденом князя Ярослава Мудрого. У його відгуку зазначається, що ця чудова книга відкриває для нашого читача нові сторінки з історії славного українського козацтва.

На даний час Григорій Булах вирішив творчо-організаційні питання, пов'язані з увіковіченням пам'яті Григорія Сковороди у Братиславі та Даніела Крмана у Полтаві. Меморіальна дошка першому вже відкрита. Твори Григорія Булаха перекладено польською, словацькою, чеською, англійською, німецькою, вірменською, грузинською та іншими іноземними мовами.

Художня творчість[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Кириченко, Марина. Науково - дослідницька робота МАН. Його поле далеко не вижате (внутрішній світ поета - земляка Григорія Булаха). Піски: Пісківська ЗОШ І - ІІІ ступенів. 
  2. а б Булах, Григорій. Світанкова зоря: Збірка. Київ: Молодь. 
  3. Булах, Григорій. НУРТ. Поезії. Проза. Есе. Київ: Видавництво імені Олени Теліги. ISBN 966-7018-34-2. 

Посилання[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.