Білль про права (США)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Білль про права США

Білль про права (англ. Bill of Rights) — неофіційна назва перших десяти поправок до Конституції США, які закріплюють основні права людини. Поправки були запропоновані Джеймсом Медісоном 25 вересня 1789 на засіданні Конгресу США першого скликання і вступили в силу 15 грудня 1791 року[1]. Вперше на загальнодержавному рівні одноманітно було визначено правовий статус громадянина США, окреслено сфери федерального контролю за дотриманням громадянських прав і свобод, які також вперше в історії конституційного законодавства були побудовані як заборони та обмеження, накладені в першу чергу на самі законодавчі органи[2].

В числі перших десяти поправок, які складали Білль про права, прийнятий у 1789 році містились норми, які закріплювали основні права та свободи громадян.

  • В першій поправці закріплена свобода релігії, слова і друку, право на мирні збори і право звернення до уряду з петиціями про припинення зловживань.
  • Друга поправка гарантує право громадян носити зброю.
  • Третя поправка забороняє розміщення військ у будинках без згоди власника в мирний час, та допускає (у порядку, встановленому законом) — під час війни: "У мирний час жоден солдат не повинен квартирувати в будь-якому будинку без згоди на це власника; під час війни таке розквартирування може відбуватися лише у встановленому законом порядку".
  • Згідно з четвертою поправкою заборонено необґрунтовані обшуки і арешти осіб та вилучення майна.
  • П'ята поправка вказує, що ніхто не може бути позбавлений життя, свободи чи власності без законного судового розгляду, ніяка приватна власність не може бути відібрана для суспільного користування без справедливої винагороди; встановлена заборона притягати до відповідальності за одне і те ж діяння двічі та примушувати свідчити проти самого себе.
  • Шоста поправка закріплює права обвинуваченого на швидкий і публічний суд, ознайомитися із суттю та підставами обвинувачення, на ставку віч-на-віч із свідками, що свідчать проти нього, на примусовий виклик свідків із своєї сторони та на допомогу адвоката
  • Сьома поправка стосується заборони перегляду справи, інакше як згідно із нормами загального права.
  • Восьма поправка встановлює заборону призначення надмірно великих застав, штрафів та жорстоких і незвичайних покарань.
  • Дев'ята поправка: невичерпність перерахованих в Конституції прав.
  • Десята поправка: повноваження, які не надані за конституцією федеральному уряду та не заборонені для виконання штатам, зберігаються за штатами чи за народом.

На думку Н. О. Крашениннікової, умовно текст Білля про права можна розділити на 2 частини: у першій з них закріплені класичні демократичні права і свободи громадян, а в другій — гарантії їх реалізації, названі у П'ятій поправці «належної правової процедури»[2].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Introduction & History of the Bill of Rights. University of Missouri-Kansas City Law School. Архів оригіналу за 2012-02-24. Процитовано 2009-10-18. 
  2. а б Н. А. Крашенинникова, «История государства и права зарубежных стран», 2009 г., М.

Посилання[ред.ред. код]