Перейти до вмісту

Біллі Джо Армстронг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Біллі Джо Армстронг
Billie Joe Armstrong
Зображення
Зображення
Біллі Джо в Кардіфі
Основна інформація
Дата народження17 лютого 1972(1972-02-17)[1][2] (53 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняОкленд, Каліфорнія, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активностівід 1987
ГромадянствоСША США
Професіямузикант, композитор, співак, гітарист
ОсвітаPinole Valley High Schoold, John Swett High Schoold і Університет штату Міннесотаd Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментигітара, фортепіано, бас-гітара, губна гармошка, мандоліна, барабани, саксофон, банджо
Жанрпанк-рок
поп-панк
альтернативний рок
нью-вейв
гаражний рок
ЧленствоGreen Day, Foxboro Hot Tubsd, The Longshot, The Networkd і Pinhead Gunpowderd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЛейблReprise Records
Lookout! Records
Adeline Records
У шлюбі зAdrienne Armstrongd Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиJoey Armstrongd і Jakob Dangerd Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф
BillieJoeArmstrong.org (англ.)]
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Армстронг.

Біллі Джо Армстронг (англ. Billie Joe Armstrong; нар. 17 лютого 1972, Окленд, Каліфорнія) — вокаліст, головний поет і гітарист панк-рок тріо Green Day. Також він є гітаристом і вокалістом панк-рок гурту Pinhead Gunpowder і співає в гурті Foxboro Hot Tubs. Він був вокалістом нью-вейв гурту The Network.

Раннє життя

[ред. | ред. код]

Біллі Джо народився в Окленді, Каліфорнія, а виріс у Родео, місті, що розташоване за 40 км від Окленда. Він був наймолодшим з шести дітей.[3] Його батько, Енді Армстронг,[3] був джаз-барабанщиком і водієм вантажівки в компанії Safeway. Він помер від раку 10 вересня 1982 року, коли Біллі Джо було 10 років.[3] Пісня Wake Me Up When September Ends присвячена його батькові. Біллі має п'ять братів і сестер: Девіда, Алана, Марсі, Холлі та Анну Армстронгів. Його мати Оллі працювала в Rod's Hickory Pit.[3] Перший виступ Біллі Джо Армстронга та Майка Дернта відбувся в Rod's Hickory Pit.

Біллі Джо зацікавився музикою з раннього дитинства. Він навчався в початковій школі Oakland's Hillcrest, де вчитель заохотив його записати пісню під назвою Look For Love, коли Біллі було 5, пісню записано під лейблом Fiat Records.[4][3] Після смерті батька мати одружилася з чоловіком, якого діти зневажали, що примусило Біллі Джо заглибитися в музику. Армстронг присвятив йому пісню Why Do You Want Him.[3] Коли Біллі було 12, він навчався в середній школі Carquinez у Крокеті, Каліфорнія, там він зустрів Майка Дернта, і вони подружилися через їх любов до музики.[3] У підлітковому віці Армстронг слухав метал, але став слухати панк, почувши пісню Holidays in the Sun гурту Sex Pistols.[5] Армстронг також стверджує, що на нього особливо вплинули The Replacements і Hüsker Dü, гурти з Мінеаполісу. Біллі Джо навчався у вищій школі John Swett, також у Крокетті, а потім у Pinole Valley, в Пінолі, Каліфорнія. Він кинув школу 16 лютого 1990 року, за день до 18-го дня народження, щоб зосередитися на музичній кар'єрі.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

У 1987 році Армстронг сформував гурт під назвою Sweet Children з другом дитинства Майком Дернтом, коли їм було по 15. На початку Дернт і Армстронг грали на гітарах, один хлопець грав на ударних, а інший хлопець на ім'я Шон Х'юс — на бас-гітарі. Після кількох концертів і демо-запису (потім включеного до альбому Green Day під назвою Kerplunk!) Армстронг і Дернт вирішили об'єднатися з ударником Джоном Кіфмеєром (Елом Собранте) у 1988 році. В той же час Дернт став грати на бас-гітарі, і в гурті стало 3 учасника. Армстронг займався на електричній гітарі у Джорджа Коула 10 років. Коул також навчав Дернта і Х'юса. Коул узяв Армстронга і гурт до RDR studios у Сан-Франциско, щоб записати їх перше демо. Запис ніколи не був випущений. Гурт змінив назву на Green Day у квітні 1989 року, можливо, через їхню пристрасть до маріхуани.[6] Того ж року вони записали EP 39/Smooth, 1,000 Hours і Slappy, пізніше об'єднані в альбом 1,039/Smoothed Out Slappy Hours під лейблом Lookout! Records. Тре Кул замінив Ела Собранте в кінці 1990 року, коли Ел покинув Green Day, щоб піти до коледжу. Вокаліст каліфорнійського панк-гурту Rancid Тім Армстронг запросив Біллі Джо до гурту, але він відмовився через прогрес Green Day. Тре Кул дебютував у другому альбомі Green Day Kerplunk!. Завдяки наступному альбому Dookie (1994) гурт став популярним і залишався одним з найпопулярніших рок-гуртів 90-х і 2000-х років, вони продали понад 60 мільйонів платівок у всьому світі.[7]

Активізм

[ред. | ред. код]

У березні 2025 року, виступаючи у Мельбурні, розкритикував Ілона Маска, Дональда Трампа та Джей Ді Венса і згадав війну в Україні. «Чи не хотіли б ви, щоб Ілон Маск стулив свою пельку?», «Чи не хотіли б ви, щоб Трамп стулив свою пельку?» та змінив деякі рядки пісні: «Чи я відсталий, чи я просто Джей Ді Венс?» «Ми діти війні і миру: від України до Середнього Заходу». На це фани відреагували оплесками.[8]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Армстронг назвав себе бісексуалом в інтерв'ю журналу The Advocate 1995 року: «Я думаю, що завжди був бісексуалом. Я маю на увазі, що це те, що мене завжди цікавило. Я думаю, що люди народжуються бісексуалами, і просто наші батьки та суспільство ніби наводять нас на думку: „О, я не можу“. Вони кажуть, що це табу. У наших головах закріпилося, що це погано, хоча це зовсім не погано. Це дуже прекрасна річ».[9][10]

Дискографія

[ред. | ред. код]

Соло релізи

[ред. | ред. код]
  • Look For Love (Синглі) (1977)

Green Day

[ред. | ред. код]
Докладніше: Дискографія Green Day

Pinhead Gunpowder

[ред. | ред. код]

Вокал та гітара у всіх

The Network

[ред. | ред. код]

Foxboro Hot Tubs

[ред. | ред. код]

Разом з Norah Jones

[ред. | ред. код]
  • Foreverly (2013) — вокал, гітара

SWMRS

[ред. | ред. код]

The Boo

[ред. | ред. код]
  • The Boo (EP) (2011) — бас-гітара

Matt Grocott & The Shrives

[ред. | ред. код]
  • Turn Me On (EP) (2015) — бас-гітара

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Internet Broadway Database — 2000.
  2. ↑ Discogs — 2000.
  3. ↑ а б в г д е ж Colapinto, John (2005-11-17), «WORKING CLASS HEROES». Rolling Stone. (987):50-56
  4. ↑ Record Mecca. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 24 лютого 2009. [Архівовано 2011-07-21 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Armstrong, Billie Joe (2005). "The Sex Pistols". Rolling Stone. Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 28 жовтня 2006. [Архівовано 2013-07-04 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Metropolis — Music and Concerts: Green Day. Архів оригіналу за 16 лютого 2009. Процитовано 24 лютого 2009. [Архівовано 2009-02-16 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Myers, Ben. «Green Day: American Idiot and the New Punk Explosion [Архівовано 26 травня 2006 у Wayback Machine.]» April, 2006.
  8. ↑ Фронтмен Green Day знову розкритикував Трампа та Маска під час концерту. ua.korrespondent.net (рос.). Процитовано 4 березня 2025.
  9. ↑ AOL Radio – Listen to Free Online Radio – Free Internet Radio Stations and Music Playlists. Spinner.com. Архів оригіналу за 6 серпня 2012. Процитовано 25 листопада 2013.
  10. ↑ Billie Joe Armstrong: Idiot Savant. Out.com. 10 березня 2010. Архів оригіналу за 29 вересня 2010. Процитовано 14 серпня 2011.
  11. ↑ Kerplunk! (CD liner). Green Day. Lookout!. 1992. 0015133-02.
  12. ↑ Nimrod (CD liner). Green Day. Reprise Records. 1997. 0015133-02.
  13. ↑ Warning (CD liner). Green Day. Reprise Records. 2000. 0015133-02.
  14. ↑ Foxboro Hot Tubs – Stop Drop and Roll!!!. Punknews.org. Архів оригіналу за 22 травня 2012. Процитовано 25 листопада 2013.
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Billie Joe Armstrong
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Billie Joe Armstrong
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Біллі_Джо_Армстронг&oldid=46296369