Білл Вайола

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Білл Вайола
Bill Viola
Народження25 січня 1951(1951-01-25)[1][2][…]
Квінз, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Смерть12 липня 2024(2024-07-12)[4] (73 роки)
 Лонґ-Біч, окр. Л.-Анджелес, Каліфорнія, США[5][6]
(хвороба Альцгеймера[4])
Національністьамериканець
КраїнаСША США
Жанрвідео мистецтво, інсталяція
НавчанняСиракузький університет
Діяльністьмитець, video artist, музикант, композитор, оператор-постановник, кінорежисер, сценарист, художник інсталяцій, телепродюсер, мультимедіаартист, унаочнювач
Напрямокмедіа-мистецтво[3]
ВпливБюс Наумен, Нам Джун Пек
ЧленАмериканська академія мистецтв і наук і Королівська академія мистецтв
ТвориSweet Lightd
У шлюбі зKira Perovd[7][6]
Роботи в колекціїНаціональний музей «Центр мистецтв імені королеви Софії», Фінська національна галерея, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[8], Тейт, Національна галерея Вікторії, Міннеаполіський інститут мистецтваd, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Національна галерея мистецтв, Національна галерея Канади, Музей мистецтва Метрополітен, Kunsthaus Zürichd[9], Kunsthaus Zürichd[10], Kunsthaus Zürichd[11], Kunsthaus Zürichd[12], Kunsthaus Zürichd[13], De Pontd, Vanderbilt Museum of Artd, Міський музей (Амстердам)[14], Музей сучасного мистецтва Сан-Франциско[15], Смітсонівський музей американського мистецтва[16], Художній музей Північної Кароліни[17], Художній музей[18], ZKM | Center for Art and Media Karlsruhe[d][19], Taipei Fine Arts Museumd і Музей Бойманса - ван Бенінгена[20]
Нагороди
Сайтbillviola.com

CMNS: Білл Вайола у Вікісховищі

Білл Вайола (англ. Bill Viola; 25 січня 1951, Нью-Йорк, США — 12 липня 2024, Лонґ-Біч, Каліфорнія, США) — американський митець, який працював в жанрі відео мистецтво та візуально-звукових інсталяцій. Вайола вважається одним з корифеїв відео мистецтва. У своїх роботах він використовував поєднання зображення та звуку для впливу на декілька способів сприйняття людини.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Вайола народився та виріс в Нью-Йорку. Мистецьку освіту отримав в Сиракузькому університеті. Під час навчання він обрав експериментальну студію Джека Нельсона і почав займатися відео. Він також брав участь у курсах електронної музики. В 1973 році Вайола закінчив навчання та почав працювати у відеостудії Art/tapes/22 у Флоренції, де він познайомився з Нам Джун Пеком, Брюсом Науменом та Віто Аккончі. В 1970 рр. митець подорожував в Індонезії, Австралії та Японії цікавлячись східною містикою[21].

Творчість

[ред. | ред. код]

В 1995 р. Вайола представляв США на Венеціанському бієнале, де було продемонстровано його роботу Вітання (The Greeting). Для створення власних робіт художник використовує найновіші технічні досягнення, наприклад відеокамери призначені для наукових досліджень. Часто в своїх творах митець використовує уповільнений рух образів.

Вайола це перший митець у жанрі відео мистецтва, чиї роботи в 2001 р. придбав Метрополітен-музей в Нью-Йорку та кому була присвячена виставка Національній галереї Лондона (2004 р.)[22].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Вайола став лауреатом Премії МакАртура (1989 р.).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Bill Viola
  2. SNAC — 2010.
  3. а б Wainwright L. S. Encyclopædia Britannica
  4. а б Fallece a los 73 años el videoartista Bill Viola, responsable del célebre 'Tristan und Isolde' junto a Peter SellarsPlatea Magazine.
  5. Bill Viola, Celebrated Video Artist Who Played With Time, Dies at 73Нью-Йорк таймс.
  6. а б Catalog of the German National Library
  7. Bill Viola: Procés creatiu per Kira Perov
  8. http://www.moma.org/collection/works/81737
  9. http://memobase.ch/fr#document/KH_ZH-1980_0048
  10. http://memobase.ch/fr#document/KH_ZH-1985_0009
  11. http://memobase.ch/fr#document/KH_ZH-1988_0016
  12. http://memobase.ch/fr#document/KH_ZH-1989_0020
  13. http://memobase.ch/fr#document/KH_ZH-1989_0021
  14. Ancient of Days
  15. Artists + Artworks
  16. https://americanart.si.edu/collections/search/artist/?id=29229
  17. https://ncartmuseum.org/artist/bill-viola/
  18. https://www.artsbma.org/collection/dissolution/
  19. https://zkm.de/en/person/bill-viola
  20. колекція Бойманса онлайн — 2010.
  21. Biography. www.billviola.com.
  22. Bill Viola: The Passions (Getty Exhibitions). www.getty.edu. Процитовано 30 січня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]