Білл Вайола
Білл Вайола | ||||
---|---|---|---|---|
Bill Viola | ||||
Народження |
25 січня 1951[1][2][…] (72 роки) Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США[4][5][…] або Флашинг[d], Квінз, Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США[7] | |||
Національність | американець | |||
Країна |
![]() | |||
Жанр | відео мистецтво, інсталяція | |||
Навчання | Сиракузький університет | |||
Діяльність | митець, video artist, музикант, композитор, оператор-постановник, кінорежисер, сценарист, художник інсталяцій, телепродюсер, мультимедіаартист, візуальний митець | |||
Напрямок | Інсталяція[d], Відео-арт[8] і EDM[8] | |||
Вплив | Бюс Наумен, Нам Джун Пек | |||
Член | Американська академія мистецтв і наук і Королівська академія мистецтв | |||
Твори | Sweet Lightd | |||
У шлюбі з | Kira Perovd[9] | |||
Нагороди | ||||
Сайт | billviola.com | |||
| ||||
![]() |
Білл Вайола (англ. Bill Viola; нар. 25 січня 1951, Нью-Йорк, США) — американський митець, який працює в жанрі відео мистецтво та візуально-звукових інсталяцій. Вайола вважається одним з корифеїв відео мистецтва. У своїх роботах він використовує поєднання зображення та звуку для впливу на декілька способів сприйняття людини.
Біографія[ред. | ред. код]
Вайола народився та виріс в Нью-Йорку. Мистецьку освіту отримав в Сиракузькому університеті. Під час навчання він обрав експериментальну студію Джека Нельсона і почав займатися відео. Він також брав участь у курсах електронної музики. В 1973 р. Вайола закінчив навчання та почав працювати у відеостудії Art/tapes/22 у Флоренції, де він познайомився з Нам Джун Пеком, Брюсом Науменом та Віто Аккончі. В 1970 рр. митець подорожував в Індонезії, Австралії та Японії цікавлячись східною містикою.
Творчість[ред. | ред. код]
В 1995 р. Вайола представляв США на Венеціанському бієнале, де було продемонстровано його роботу Вітання (The Greeting). Для створення власних робіт художник використовує найновіші технічні досягнення, наприклад відеокамери призначені для наукових досліджень. Часто в своїх творах митець використовує уповільнений рух образів.
Вайола це перший митець у жанрі відео мистецтва, чиї роботи в 2001 р. придбав Метрополітен-музей в Нью-Йорку та кому була присвячена виставка Національній галереї Лондона (2004 р.).
Нагороди[ред. | ред. код]
Вайола став лауреатом Премії МакАртура (1989 р.).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Bill Viola
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва
- ↑ https://app.pch.gc.ca/application/aac-aic/artiste_detailler_bas-artist_detail_bas.app?lang=en&rID=17219
- ↑ RKDartists
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ Bill Viola: Procés creatiu per Kira Perov — Будинок Міла.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт Біла Вайоли [Архівовано 14 травня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Вайола в галереї Джейса Когана [Архівовано 28 березня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
- Приклади відеоробіт Вайоли [Архівовано 1 жовтня 2016 у Wayback Machine.]