Білл Вайола

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Білл Вайола
Bill Viola
BillViola.jpg
Народження 25 січня 1951(1951-01-25) (68 років)
Нью-Йорк, США
Національність американець
Громадянство Flag of the United States.svg США
Жанр відео мистецтво, інсталяція
Навчання Сиракузький університет
Діяльність митець, video artist, музикант, композитор, оператор-постановник, кінорежисер, сценарист, художник інсталяцій
Напрямок Інсталяція[d] і Відео-арт
Вплив Бюс Наумен, Нам Джун Пек
Член Американська академія мистецтв і наук і Королівська академія мистецтв
Нагороди
Сайт billviola.com

Білл Вайола у Вікісховищі?

Білл Вайола (англ. Bill Viola *25 січня 1951 р., Нью-Йорк, США) - американський митець, який працює в жанрі відео мистецтво та візуально-звукових інсталяцій. Вайола вважається одним з корифеїв відео мистецтва. У своїх роботах він використовує поєднання зображення та звуку для впливу на декілька способів сприйняття людини.

Біографія[ред. | ред. код]

Вайола народився та виріс в Нью-Йорку. Мистецьку освіту отримав в Сиракузькому університеті. Під час навчання він обрав експериментальну студію Джека Нельсона і почав займатися відео. Він також брав участь у курсах електронної музики. В 1973 р. Вайола закінчив навчання та почав працювати у віде студії Art/tapes/22 у Флореції, де він познайомився з Нам Джун Пеком, Брюсом Науменом та Віто Аккончі. В 1970 рр. митець подорожував в Індонезії, Австралії та Японії цікавлячись східною містикою.

Творчість[ред. | ред. код]

В 1995 р. Вайола представляв США на Венеціанському бієннале, де було продемонстровано його роботу Вітання (The Greeting). Для створення власних робіт художник використовує найновіші технічні досягнення, наприклад відеокамери призначеня для наукових досліджень. Часто в своїх творах митець використовує уповільнений рух образів.

Вайола це перший митець у жанрі відео мистецтва, чиї роботи в 2001 р. придбав Метрополітен-музей в Нью-Йорку та кому була присвячена виставка Національній галереї Лондона (2004 р.).

Нагороди[ред. | ред. код]

Вайола став лауреатом Премії МакАртура (1989 р.).

Посилання[ред. | ред. код]