Васильківці (Погребищенський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Васильківці
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район/міськрада Погребищенський
Рада/громада Спичинецька сільська рада
Код КОАТУУ 0523486402
Облікова картка Васильківці 
Основні дані
Засноване 1750
Населення 147
Площа 0,127 км²
Густота населення 1157,48 осіб/км²
Поштовий індекс 22250
Телефонний код +380 4346
Географічні дані
Географічні координати 49°24′59″ пн. ш. 29°12′20″ сх. д. / 49.41639° пн. ш. 29.20556° сх. д. / 49.41639; 29.20556Координати: 49°24′59″ пн. ш. 29°12′20″ сх. д. / 49.41639° пн. ш. 29.20556° сх. д. / 49.41639; 29.20556
Середня висота
над рівнем моря
235 м
Водойми р. Рось
Місцева влада
Адреса ради 22250, с. Спичинці, вул. Центральна, 10; тел. 2-37-33
Карта
Васильківці. Карта розташування: Україна
Васильківці
Васильківці
Васильківці. Карта розташування: Вінницька область
Васильківці
Васильківці

Василькі́вці — село в Україні, в Погребищенському районі Вінницької області. Населення становить 147 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Спичинецької волості Бердичівського повіту Київської губернії мешкало 522 особи, налічувалось 88 дворових господарств, існували православна церква, школа, постоялий будинок, кузня та водяний млин[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 950 осіб (468 чоловічої статі та 482 — жіночої), з яких 853 — православної віри[2].

Під час Другої світової війни у другій половині липня 1941 року село було окуповане німецько-фашистськими військами. Червоною армією село було зайняте 1 січня 1944 року.[3]

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року кількість наявного населення села становила 139 осіб,[4] із них 99,32 % зазначили рідною мову українську, 0,68 % — російську.[5]

Населення Васильківців в різні роки
Рік 1897 1989[6] 2001[4]
Кількість осіб 231 139

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Відомі уродженці[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-79)
  3. Вінниччина в період Великої вітчизняної війни 1941—1945 рр. Хроніка подій. — К.: Наукова думка, 1965. — С. 47.
  4. а б Таблиця 19A0501_07_005. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Кількість наявного населення сільських населених пунктів (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Кількість та територіальне розміщення населення. http://ukrcensus.gov.ua. Держстат України. Процитовано 3 лютого 2019. 
  5. 19A050501_02_005. Розподіл населення за рідною мовою, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство. // Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство. http://ukrcensus.gov.ua. Процитовано 3 жовтня 2018. 
  6. Таблиця 19A0501_061_005. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (1989(12.01)). // Кількість наявного та постійного населення сільських населених пунктів (1,2,3,4) (1989(12.01)) // Кількість та територіальне розміщення населення. http://ukrcensus.gov.ua. Держстат України. Процитовано 3 лютого 2018.