Васильців Василь Григорович
| Васильців Василь Григорович | |
|---|---|
 | |
| Селфі в Китаї, 2019 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 26 червня 1987 (37 років) |
| Місце народження | Львів |
| Громадянство |  Україна |
| Національність | українець |
| Професія | музикант, маркетолог |
| Інструменти | вокал[d] |
| Жанр | Рок-музика, Гаражний рок, Реп, Поп |
| Автограф |  |
| vasylvasyltsiv2.wixsite.com/official | |
Васи́ль Васи́льців (*26 червня 1987, Львів) – український музикант, поет, композитор, саунд-продюсер та кліпмейкер, маркетолог, кандидат економічних наук.
Васильціва вважають першим українським музичним Інтернет-мемом (2005)[1]. Дехто, оцінює його творчість як поштовх енергії, називаючи прикольним проєктом, хоча й на любителя — інші ж, є фанатами й вважають його найоригінальнішим і найцікавішим музикантом в Україні[2].
Заняття музикою розпочав з шести років, коли почав співати у капеллі духовного співу «Sol anime». Капелла вела активну концертну діяльність: виступала у храмах Львова, України та Польщі, давала концерти в освітніх та соціальних закладах, брала участь в конкурсах духовної пісні.
У 2003 році закінчив з відзнакою Львівську музичну школу № 2 по класу класичної гітари і вступив до Львівського державного музичного училища ім. С. Людкевича на відділ «Музичне мистецтво естради». Училище закінчив у 2007 році, отримавши диплом з відзнакою, як артист та керівник оркестру.
Навчаючись в ЛДМУ ім. С. Людкевича в 2004 році, вступив на заочне відділення Східноєвропейського університету економіки і менеджменту. Економічну освіту продовжив у Львівській комерційній академії на факультеті Міжнародних економічних відносин.
Як музикант брав участь у конкурсах гітаристів, виступав з колективами музичної школи в Україні, Польщі, Угорщині, Бельгії.
Свою першу пісню «Миті життя» написав 14 серпня 2001 року. У 2003 році видав збірку пісень «Де шукати щастя». У 2005 — книжку «Вогонь Землі (Мої перші 100 пісень)»[3], котра крім текстів, містила компакт-диск з аудіо-записами пісень у виконанні автора. Художнє оформлення зробив Ярослав Ракочий. 27 вересня 2006 року отримав на неї авторське свідоцтво.
Популярність Василя Васильціва почалася в українському секторі блогів LiveJournal, де здобули популярність пісні «Дякую, Руслано!» та «Кальмар, смажений кальмар». У жовтні 2005 було створено Інтернет-спільноту його шанувальників art_off, яке описувало стиль «під Васильціва» так[3]:
|
Це мистецтво важко схарактеризувати. Для когось воно примітивне, для когось недолуге, хтось бачить у ньому несмак, кіч, профанацію, дилетантство, хтось волів би, аби його не було... Та все ж більшість реагує на нього радісним сміхом, і байдуже, які причини має цей сміх | 
|
У 2006 році група Esthetic Education випустила сингл, а згодом і кліп Vasil Vasyltsiv, присвячену виконавцеві[3]. Ця пісня увійшла в 2007 році у їхній альбом Werewolf. Співпраця з Esthetic Education стала піком мейнстримної слави Васильціва[1].
24 грудня 2006 року на лейблі «Esthetic Music» вийшов перший ліцензійний альбом Василя Васильціва «Голденхітс»[3]. Мастеринг зробив Ілля Галушко. Фото для оформлення — Fako. Презентація відбулась у форматі першого концерту Василя Васильціва в клубі «Квартира Бабуїн» на Подолі. Альбом, який позиціонувався як наслідування улюбленого гурту Василя The Beatles, запам'ятався простими гітарними партіями, графоманськими текстами та невидатними вокальними даними Васильціва — але при цьому дозволив Василеві розвинути кар'єру успішного музиканта. Наступні роки він гастролює Україною, виступає на фестивалях та на телебаченні, дає інтерв'ю для ЗМІ[3].
В цьому ж році, за сприяння київського журналу «Афіша», сингл «Фанати» був включений у CD-збірник «Інді-групи». Презентація відбулась у «Disco Radio Hall».
14 січня 2009 року вийшов другий ліцензійний диск «Дуже близько». Презентація відбулась у клубі «Picasso». Диск, крім 16 пісень, саунд-продюсерами яких виступили Микола Сало та Василь Васильців, містив відео-кліп «Зірка», за участі Анни Лазар та додаткові матеріали (слова з акордами пісень альбому і фотографії). Дизайн платівки реалізував Андрій Кльон.
10 березня 2009 року пісня «Я пливу» увійшла у CD-збірник «Євшанзілля-3»
Вів активну діяльність на телебаченні. Зокрема, був гостем ефірів програм «Guten morgen» на телеканалі М1, «Сніданок з 1+1», «Розбір Польотів» на телеканалі Інтер, «Програма Максимум в Україні» на ICTV, гостем-ведучим MTV Україна. Брав участь у музичному шоу «X-factor», а також був гостем «Званої вечері» на телеканалі СТБ.
У 2009 видав збірку «Я розвертаю тебе» яка крім текстів, містила акорди 69 нових пісень. Фотографії для обкладинки збірки зробив Андрій Янушевський. Макет видання для друку підготував Сергій Черкун.
Загалом Васильців є автором понад 300 пісень і композицій написаних в найрізноманітніших музичних жанрах. Презентував публіці свою творчість більш ніж 70-ма концертами (в різноманітних навчальних закладах, клубах, установах, на відкритих сценах, всеукраїнських фестивалях «Червона рута», «Пісня серця», «Moloko Music Fest», «Atlas Weekend», «Західфест», артклубах Львова, Києва, Хмельницького, Дніпра, Харкова, Тернополя, Луцька, Рівного, в оперних театрах Львова і Донецька). Став дипломантом конкурсу інструменталістів «Юні таланти Львова».
Концерти Васильціва в 2000-х відзначалися атмосферою, притаманною рок-музиці 1990-х: андеґраундні клуби на околицях міст, прихильники, які знають напам'ять пісні виконавця[1].
Протягом 2010—2011 років був автором, режисером та ведучим live-сторінки «Українські групи (Ukrainian groups)» в ефірі Львівської державної телерадіокомпанії. 11 травня 2011 року отримав авторське свідоцтво на сценарій інформаційно-розважального музичного шоу «Українські групи (Ukrainian groups)».
28 червня 2010 року, закінчив Львівську комерційну академію і отримав повну вищу освіту за спеціальності 8.050108 «Маркетинг» та здобув кваліфікацію магістра з маркетингу (Диплом з відзнакою). Тема магістерської роботи «Обґрунтування маркетингових інструментів підвищення ефективності діяльності підприємства сфери послуг». Після завершення навчання працює за фахом маркетологом, паралельно продовжує писати пісні, хоча й більше не веде публічної музичної кар'єри[1].
З 2015—2018 рік, навчався в аспірантурі Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України. Спеціальність 21.04.01 «Економічна безпека держави». Здобув науковий ступінь Кандидат економічних наук (прирівнюється до звання Доктора філософії — PhD). Тема дисертації «Організаційно-економічний механізм зміцнення економічної безпеки сектору інформаційних технологій». Опублікував 7 фахових статтей. Учасник 10 наукових конференцій.
У 2019 році переїхав до Китаю, зокрема, написав пісню і зняв музичне відео «Піднебесна». У лютому 2020 року повернувся в Україну у зв'язку з пандемією Covid-19.
Сам Васильців заявляє, що «розвиває власний музичний стиль, адже справжній артист має прагнути виходити за усталені рамки». Парфан описує стиль виконавця як «треш-музику», яка, на її думку, включає такі ознаки постмодернізму як карнавал, іронія, подвійне кодування, пастиш і шизофренія.
Васильців є першим прикладом музичного інтернет-мема в Україні, який зміг вийти за межі нових медіа та субкультури участі й здобути популярність у традиційній медійній та музичній сфері[3].
|
I. Про головне
|
II. Крізь скло
|
III. Картини
|
|
IV. Для Вас
|
V. П'ятий рівень
|
VI. Любов свою, — тобі!
|
|
VII. Літо
|
VIII. Одною лівою/ Равлик
|
IX. Деякі відповіді
|
|
X. Загублено-Знайдено
|
XI. ФАНАТИ
|
XII. Початок
|
|
XIII. HARRY POTTER / Щасливчик
|
XIV. Anya
|
- Пісок
- Понеділок
- Після бурі
- ↑ а б в г Василь Васильців: Любиш лежати в трускавці і споглядати як повзають слимачки — лежи! — Варіанти
- ↑ Gazeta.ua (23 липня 2008). "Без дозволу мої пісні не можна виконувати ні в космосі, ні під землею". Gazeta.ua (укр.). Архів оригіналу за 22 липня 2021. Процитовано 22 липня 2021.
- ↑ а б в г д е Парфан, Н. Я. Нові медіа в контексті сучасної музичної культури: кваліф. робота на здобуття ступеня магістра культури. — К. : Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія», 2009. — С. 40—45, 73—74.
- Сторінка на сайті НАШЕ (тексти пісень) [Архівовано 28 січня 2013 у Wayback Machine.]
- Сторінка на сайті Last.fm [Архівовано 27 листопада 2009 у Wayback Machine.]