Перейти до вмісту

Ващенко-Захарченко Михайло Єгорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Михайло Єгорович Ващенко-Захарченко
рос. Михаил Егорович Ващенко-Захарченко[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженнірос. Михаил Егорович Ващенко-Захарченко[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився12 листопада 1825(1825-11-12)[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Маліївка (Золотоніський район)
Помер14 (27) серпня 1912[2] (86 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ, Російська імперія[2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняБайкове кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьматематик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materДруга київська гімназія (1844)[4]
Імператорський університет Святого Володимира (1846)[4]
Паризький університет (1848)[2]
Казанський державний університет (1854)[2]
Імператорський університет Святого Володимира (1862)[2]
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьматематика, педагогіка
ЗакладІмператорський університет Святого Володимира[2]
Перше Київське Костянтинівське військове училище[2]
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадаприват-доцент[5], асоційований професор[5] і ординарний професорd[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Вчене званняПрофесор, доктор
Відомі учніЄрмаков Василь Петрович[6]
Букреєв Борис Якович[6]
Вельмін Володимир Петровичd[6]
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:історик математики, математик; захистив докторську дисертацію «Ріманова теорія функцій складеної змінної», яка була одна з перших праць у Російській імперії; Автор підручників з аналітичної геометрії, проективної геометрії, алгебри, варіаційного числення.
ДітиМихайло Ващенко-Захарченко Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Святої Анни I ступеня орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Станіслава II ступеня орден святого рівноапостольного князя Володимира III ступеня (УПЦ МП) Insignia of Irreproachable Service for 40 Years

Миха́йло Єго́рович Ва́щенко-Заха́рченко (* 31 жовтня (12 листопада за новим стилем) 1825, Маліївка Полтавська губернія — † 14 серпня (27 серпня за новим стилем) 1912, Київ) — український математик. Член Московського математичного товариства. Історик геометрії та дослідник гіперболічної геометрії.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Навчався в Золотоніському повітовому училищі та в 2-ій Київській гімназії. Математичну освіту здобув спочатку в Київському університеті (1845—1846), а пізніше в Парижі (1847—1848): у Сорбонні й Колежі де Франс, де слухав лекції Оґюстена-Луї Коші та Жозефа Ліувілля. 1852 року здав екзамени в Київському університеті за весь курс.

З 1863 року по 1902 рік Ващенко-Захарченко працював у Київському університеті, від 1868 року професором. З початку 1870-х років став читати курс проєктивної геометрії, а з 1878 року — курс неевклідової геометрії (основи гіперболічної геометрії). 1880 року він опублікував переклад «Начал» Евкліда з великим вступом, де були розглянуті основні питання гіперболічної геометрії.

Дружина Ващенко-Захарченко Віра Миколаївна — українська педагогиня. Засновниця приватної гімназії в Києві.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Основні роботи Ващенка-Захарченка присвячені теорії лінійних диференціальних рівнянь, символічним методам, теорії ймовірності та історії математики. 1862 року вперше систематично виклав операційне числення і застосував його до розв'язування диференціальних рівнянь.

1866 року захистив докторську дисертацію «Ріманова теорія функцій складеної змінної». Це була одна з перших праць у Російській імперії з цього питання.

Ващенко-Захарченко відомий також як історик математики. 1883 року опублікував монографію, у якій описав історію розвитку геометрії до XV ст.

Автор підручників з аналітичної геометрії, проективної геометрії, алгебри, варіаційного числення.

Праці

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1978. — Т. 2 : Боронування — Гергелі. — 542, [2] с., [30] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 141.
  • А.Н Боголюбов. Математики. Механики. Библиографический справочник. — Киев: Наукова думка, 1983. — С. 92.

Посилання

[ред. | ред. код]